Назаренко Олександр Григорович
Олександр Григорович Наза́ренко (9 червня 1926, Війтівці — 18 березня 2015, Вінниця) — український живописець; член Вінницької організації Спілки художників України з 1976 року. Заслужений художник України з 2009 року[1]. Батько художника Олександра Назаренка.
| Назаренко Олександр Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 9 червня 1926 Війтівці, Липовецький район, Вінницька область | |||
| Смерть | 18 березня 2015 (88 років) | |||
| Вінниця, Україна | ||||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство, історичний живопис, портрет, пейзаж і натюрморт | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Космін Іван Володимировичd і Сорока Аркадій Васильович | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Діти | Назаренко Олександр Олександрович | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 9 червня 1926 року в селі Війтівцях (нині Вінницький район Вінницької області, Україна) у селянській сім'ї. Протягом 1944—1950 років навчався у художній студії в Москві в Івана Косміна, у 1951 році — у художній студії у Вінниці в Аркадія Сороки.
Упродовж 1951—2004 років працював у Вінницьких художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України. Мешкав у Вінниці в будинку на вулиці Пушкіна, № 2, квартира № 2[2]. Помер у Вінниці 18 березня 2015 року.
Творчість
ред.Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створював тематичні та історичні картини, пейзажі, натюрморти, портрети. Серед робіт:
- «Галочка» (1962);
- «Літо» (1965);
- «Олена» (1969);
- «Солістка заслуженого ансамблю „Подолянка“ С. Крячко» (1971);
- «Медсестра Л. Ліпко» (1972);
- «У землянці» (1972);
- «Провели» (1974);
- «До рідного дому» (1975);
- «Герой Радянського Союзу Костюк» (1975);
- «Прощання» (1976);
- «Музикознавець О. Зуєв» (1979);
- «Бузок» (1980-ті);
- «Роки навчання Григрія Сковороди» (1981);
- «Доярка Н. Кравчук» (1981);
- «У шпиталі» (1985);
- «Циганка» (1986);
- «Осінній ранок» (2008);
- «Центральний парк у Вінниці» (2009);
- «Біля річки» (2010);
- «Ранок» (2011);
- «Теплий день» (2012);
- «Осінь» (2013);
- «Натюрморт із кавуном» (2014);
- «Натюрморт із динею та виноградом» (2014).
Брав участь в обласних, республіканських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставках з 1951 року. Персональні виставки відбулися у Вінниці у 1976, 2003—2004, 2006 роках.
Окремі роботи зберігаються у Вінницьких художньому і краєзнавчому музеях, Донецькому і Хмельницькому художніх музеях, Житомирському краєзнавчому музеї.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2009 року № 810/2009 «Про відзначення державними нагородами України діячів образотворчого мистецтва»
- ↑ Назаренко Олександр Григорович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 103.
Література
ред.- Т. Г. Журунова. Назаренко Олександр Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. — Т. 22 : Мр — На. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9362-5.