Нагоряни (Сяноцький повіт)
Нагоряни (пол. Nagórzany) — лемківське село в Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 308 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°30′08″ пн. ш. 22°02′02″ сх. д. / 49.502222222249777417° пн. ш. 22.033888888916777660° сх. д.Координати: 49°30′08″ пн. ш. 22°02′02″ сх. д. / 49.502222222249777417° пн. ш. 22.033888888916777660° сх. д.
|
Розташування ред.
Знаходиться за 2 км на північний захід від Буківсько, 13 км на захід від Сяніка, 63 км на південь від Ряшева, при воєводській дорозі № 889.
Історія ред.
Перша згадка припадає на 1444 р., коли село було повторно закріпачене. До 1772 р. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини). Корінне українське населення піддалося латинізації та полонізації.
У 1848-1866 рр. відбувалася хвиля еміграції українського населення на Закарпаття в околиці Кошиць і Ясова, в 1866-1914 рр. — до США (околиці Чикаго).
У 1880 р. в селі було 446 мешканців (з них 55 грекокатоликів).
В 1939 році в селі проживало 460 мешканців, з них 25 українців і 435 поляків[2]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
З 4 серпня 1944 року понад місяць тривали бої, поки 16 вересня село було зайняте Чехословацьким армійським корпусом.
Село було спалене УПА в ніч з 5 на 6 квітня 1946 року близько 22 години.
Після війни українців тероризували і вбивали польське військо і банди поляків, вцілілих (15 осіб) було зігнано Польським військом до гетто в Буківську, а далі через станцію Писарівці депортовано в ході операції «Вісла» 28.04-10.05.1947 на північні понімецькі землі.[3]
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 147 | 32 | 95 | 20 |
| Жінки | 161 | 34 | 84 | 43 |
| Разом | 308 | 66 | 179 | 63 |
Церква ред.
Самостійна парафія була до 1794 р., коли стала дочірньою до Сенькової Волі. Мурована церква святих Апостолів Петра і Павла збудована в 1848 р., з 1930 р. належала до Буківського деканату), метричні книги велися з 1797 р. Церква пограбована поляками (в тому числі і ксьондзами) після депортації українців, перебуває в руїнах.
Уродженці ред.
- Патриляк Казимир Іванович — вчений-хімік.
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нагоряни (Сяноцький повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
- ↑ Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 200, 453.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Див. також ред.
- Nagórzany 2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 875. (пол.)
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 10-11 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Apokryf Ruski [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |