Набір корпусу судна — остов або скелет судна, профільні в'язі його корпусу. Згідно з ДСТУ, набір — «каркас з металевих балок та ребер, що надає конструкціям корпусу задану форму і разом з обшивкою та настилом забезпечує необхідну жорсткість та міцність корпусу»[1].

Набір корпусу галери з кілем, шпангоутами, бімсами і пілерсами

Складається з різних поздовжніх і поперечних в'язей, що надають корпусу задану форму, служать опорою для листів зовнішньої обшивки і палуб та забезпечують міцність судна. З'єднання елементів здійснюється сталевими (на дерев'яних суднах дерев'яними) кницями і сталевими бракетами. Елементи набору в дерев'яному суднобудуванні виготовляють з дерев'яних брусів, у металевому — з кутових профілів, таврових або порожнистих балок. Розрізняють поздовжні, поперечні і вертикальні елементи набору. Паралельні в'язі, число яких у перекритті переважає, називають в'язями головного напрямку, а перпендикулярні до них — перехресними в'язями. Кожне перекриття залежно від переважних навантажень і габаритних розмірів має певну систему набору. У сучасному суднобудуванні застосовується, як правило, поздовжня система набору, тобто з переважанням поздовжніх в'язей по всій довжині корпусу.

КласифікаціяРедагувати

 
Поперечна система набору: 1 — бімс, 2 — шпангоут, 3 — льяло, 4 — подвійне днище, 5 — кіль, 6 — флор, 7 — обшивка, 8 — палуба, 9 — перебірка

Поперечна система наборуРедагувати

Набір з переважанням поперечних елементів називається поперечним. Він є найдавнішим, і застосовувався вже на початкових етапах розвитку суднобудування, панував у дерев'яному суднобудуванні. У сучасному суднобудуванні поперечна система набору використовується рідко, але вона зберігається при будівництві підводних човнів, що пов'язане з високими вимогами до поперечної міцності їхніх корпусів.

Головні безперервні в'язі поперечного набору розташовуються в поперечній площині. Призначення цих в'язей — забезпечити поперечну міцність судна і передати місцеве навантаження на жорсткий контур судна (днище, борти, палуба тощо). Основою служить поздовжній кіль зі штевнями (форштевнем на носі й ахтерштевнем на кормі), поперечні шпангоути, з'єднані у верхній частині бімсами, які спираються на пілерси. Шпангоути служать основою для обшивки, бімси — для палубного настилу. У металевому суднобудуванні в цій системі обмежені балками набору пластини обшивки орієнтовані поперек корпусу.

Поперечна система набору менш складна, технологічніша, краще пристосована до сприйняття місцевих навантажень, в тому числі тиску льоду, ударних зусиль.

Поздовжня система наборуРедагувати

 
Поздовжня система набору: 1 — рамний бімс, 2 — рамний шпангоут, 3 — льяло, 4 — подвійне днище, 5 — кіль, 6 — флор, 7 — зовнішня обшивка, 8 — палуба, 9 — перебірка, 10 — внутрішня обшивка, 11 — бортові стрингери, 12 — днищеві стрингери

Поздовжня система набору застосовувалася з середини XIX століття (наприклад, вона була використана на «Грейт-Істерні»)[2], але придатна для практичного використовування поздовжня система з'явилася тільки на початку XX ст., запатентована в 1906 р. Дж. Ішервудом (через що також відома як «система Ішервуда»). Першим збудованим за його системою судном став танкер Paul Paix, вантажністю 6 600 тонн, спущений на воду в 1908 році.

У поздовжній системі набору корпусу головні безперервні в'язі спрямовані по довжині судна. Ці в'язі, беручи участь у поздовжньої міцності судна, передають місцеве навантаження на поперечні перебірки. Елементами такого набору є днищеві і бортові стрингери, поздовжні бімси палуб. Поперечні бімси і шпангоути виконуються як одне ціле — у вигляді рами, тому називаються рамними. Обмежені балками набору пластини обшивки орієнтовані вздовж корпусу.

Поздовжня система набору має меншу масу порівняно з рівноміцною поперечною системою набору. Поздовжня система набору забезпечує вищу стійкість обшивки рівної маси і менші сумарні напруги в листах від зусиль загального вигинання і поперечного навантаження.

Мішана система наборуРедагувати

 
Клітчаста система набору

У поздовжньо-поперечній або мішаній системі набору частини корпусу, найбільш віддалені від нейтральної осі (днище, верхня палуба), мають чисто поздовжню систему набору, інші ж частини корпусу (борти, інші палуби) мають чисто поперечну систему набору.

 
Поздовжній набір: 1 — форштевень, 2 — бортовий стрингер, 3 — кіль, 4 — книця, 5 — скуловий стрингер, 6 — шпангоут, 7 — транець, 8 — флор, 9 — бімс

Клітчаста система наборуРедагувати

Різновидом поздовжньо-поперечної є клітчаста (бракетна) система. У клітчастій системі набору поздовжні і поперечні в'язі використовуються приблизно рівною мірою (але, як правило, з деяким переважанням поперечних), а обмежені балками набору пластини обшивки мають квадратну форму.

Набір палубиРедагувати

Набір палуби складається з системи поперечних (від борту до борту) і поздовжніх бімсів, які перетинаються між собою, а також карлінгсів і півбімсів. Для надання жорсткості палубним закриттям (люки, горловини) навколо них під палубами ставлять поздовжні, поперечні, або кільцеві балки (карлінгси)[3]. Півбімси йдуть від борту до карлінгсів, не доходячи до другого борту. При значних навантаженнях на палубу бімси укріпляють постійними або тимчасовими пілерсами.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ДСТУ 2337-94
  2. Железное судостроение // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого[ru] [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
  3. Симанович А. И. Конструкция корпуса промысловых судов. 1.2. Корпус судна и его основные элементы. М., МИР, 2005.

ДжерелаРедагувати