Мішен-Найман
Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Совєтське перейменовано на Мішен-Найман, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Мішен-Найман[1] (крим. Mişen Nayman) (з 1945 по 2023 рік — Совє́тське) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 373 особи. Орган місцевого самоврядування — Кіндратівська сільська рада. Розташоване на півдні району.
село Мішен-Найман | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Кіндратівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01060150020068737 |
Облікова картка | Совєтське |
Основні дані | |
Населення | 373 |
Поштовий індекс | 96169 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°34′6″ пн. ш. 34°29′34″ сх. д. / 45.56833° пн. ш. 34.49278° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96169, АРК , Джанкойський район с. Кіндратове, вул.Леніна, 28 |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія
ред.Мішен-Найман — село на південному сході району, в степовому Криму, біля кордону з Красногвардійським районом, висота над рівнем моря — 29 м[2].
Найближчі села: Житомирське за 2 км на південний схід, Майське за 3 км на північний схід, Польове за 3,2 км на північ і Рубинівка — за 3,5 км на захід. Відстань до райцентру — близько 23 кілометрів на північний захід, найближча залізнична станція — Відрадна — близько 17 км.
Історія
ред.Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Найман входив в Насивський кадилик Карасубазар ького каймакамства[3]. Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 року [4], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [5].
В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Найман (або Мішен-Найман, крим. Mişen Nayman) — власницьке татарське село, з 6 дворами, 20 жителями і мечеттю при колодязях[6]. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік», село Найман було залишене мешканцями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[7] та залишалося в руїнах[8].
У 1870 році кримськими німцями лютеранами на її місці, на 2029 десятинах землі, була заснована колонія Гохгейм[9]. Після найвищого затвердження Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів) … 4 червня 1871 року була утворена німецька Ейгенфельдська волость[10], в яку включили Гохгейм.
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[11]. У 1922 році повіти перетворили в округу[12]. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, в селі Найман значилося 38 дворів, з них 28 селянських, населення становило 209 осіб, з них 187 німців, 10 українців, 8 росіян, 3 єврея, 1 вірменин, діяла німецька школа[13]. До 1931 року неселення склало 202 людини, був організований колгосп «Гігант»[9]. Після утворення в 1935 році німецького національного Тельманського району[14] село, з населенням 217 осіб[9], разом з сільрадою, включили до його складу[15]. На 1940 рік Найман вже був центром однойменної сільради[15].
Незабаром після початку радянсько-німецької війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[16]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 21 серпня 1945 року Найман був перейменований в Совєтське[17]. 1 січня 1965 року, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», Совєтське знову включили в Джанкойський район[18]. З 1978 року в складі Кіндратівської сільради.
Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[19]. 12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII зазначено, що Совєтському буде повернуто історичну назву Мішен-Найман. Постанова «набирає чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України»[20].
Примітки
ред.- ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 года № 619/3 «О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области»
- ↑ Прогноз погоди в с. Радянське (Крим). Weather.in.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 6 квітня 2015.
- ↑ Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
- ↑ Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
- ↑ Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 76. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 76 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2015-03-23 .
- ↑ Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013
- ↑ Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [арх. 26 червня 2015]. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 18 травня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
- ↑ Найвища затверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів), проштовхування на казенних землях в губерніях: С.-Петербурзької, Новгородської, Самарської, Саратовської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської і Таврійської і в області Бессарабської.
- ↑ Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- ↑ Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|1=
(довідка) - ↑ Колектив авторів (Кримське ЦСУ). Архівована копія. — С. 42, 43. Архівовано з джерела 11 березня 2016
- ↑ Административно-территориальное розподіл Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- ↑ а б rar РРФСР — 1940 р. стор 390[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области
- ↑ Гржибовська, 1999, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області», від 1 січня 1965 року. Стор. 443.
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |