Мірошниченко Костянтин Кирилович

Костянти́н Кири́лович Мірошниче́нко (1911, Рубіжне, Старобільський повіт, Харківська губернія, Російська імперія — 2000) — заслужений будівельник УРСР, лауреат Ленінської премії.

Мірошниченко Костянтин Кирилович
Народився 1911
Рубіжне, Старобільський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 2000
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність будівельник
Alma mater Кам'янець-Подільський силікатний інститут
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»
Ленінська премія

БіографіяРедагувати

Народився 1911 року в селі Рубіжне, нині Луганська область, Україна.

Трудовий шлях розпочав як робітник заводу «Червоний українець» у місті Пролетарськ (нині Луганської області). Закінчив силікатний інститут у Кам'янці-Подільському.

1935 року Мірошниченка, який відбув службу в армії, призначили начальником бетонного заводу тресту «Південжитлобуд» у Маріуполі (Донецька область).

У 1937–1941 роках був майстром, головним інженером заводу з виготовлення силікатної цегли в Лисичанську.

Під час Німецько-радянської війни Мірошниченка направлили на завод силікатної цегли і високоміцного гіпсу в місті Стерлітамак Башкирської АРСР (Російська Федерація), згодом працював начальником КПП тресту № 50 (Стерлітамак).

Повернувшись 1948 року в Україну, до кінця життя працював у місті Сіверськодонецьк Луганської області. Близько десяти років очолював колектив заводу з виготовлення силікатної цегли, що входив до системи тресту «Лисхімпромбуд». Без відриву від виробництва закінчив Краматорський машинобудівний технікум. Невдовзі після цього Мірошниченка призначили заступником керівника тресту, а згодом керівником тресту «Лисхімбудматеріали».

Від 1961 року Мірошниченко — начальник Сіверськодонецького домобудівного комбінату. Під його керівництвом підприємство збудувало близько двох мільйонів квадратних метрів житла.

Мірошниченко був одним із розробників прогресивного будівельного матеріалу — силікабетону. За розроблення і впровадження цього матеріалу Костянтина Кириловича відзначили Ленінською премією.

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати