Відкрити головне меню

Міофасціальний больовий синдром

Міофасциальний больовий синдром (МБС) - це синдром , що характеризується тривалим болем в фасції (м'якій сполучній тканині) певної ділянки (або ділянок) у будь-якій частині тіла.[1]

Міофасціальний больовий синдром
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 M79.1 – Міалгія і міозит,
не класифіковані
в інших рубриках
MedlinePlus DS01042

СимптомиРедагувати

Міофасциальний біль може локалізуватися у м'язах або фасції окремих, ізольованих зонах тіла, так званих "тригенрих точках"[1] або розповсюджуватися вздовж ліній натягу (т.зв. "меридіанів" або "потягів")[2]. Біль стійкий, ниючий, і глибокий. Залежно від обставин і місця розташування інтенсивність може варіюватися від легкого дискомфорту до нестерпного болю.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ "LA SKIN'S DIAGNOSTIC CRITERIA":

  • Односторонній біль
  • Млявість м'язів
  • Хрускіт при рухах
  • Обмеження функції скронево-щелепного та інших суглобів [3][4]

ПричиниРедагувати

Причини дискутабельні внаслідок конкуренції різних шкіл та напрямків (офіційна медицина, остеопатія, рольфінг, кінезітерапія тощо). Наприклад, теорія тригерних точок періодчно спростовується, що не заперечує окремого існування симптомів і клінічних феноменів.[5] Деякі системні захворювання, такі як захворювання сполучної тканини, можуть призвести до МБС.[6] Порушення постави (такі як сколіоз чи кіфоз) і емоційні порушення також можуть спровокувати або сприяти появу МБС.[7]

ЛікуванняРедагувати

  • При короткочасному болю ефективним може бути лікувальний масаж із використанням методики седації тригерних точок.[8]
  • Фізичні вправи, з поступовими розширеннями амплітуди рухів і силових показників та обов'язковим дозованим стретчінгом (розтяжками)[2][9], корисні для відновлення повного діапазону рухів і рухової координації. Надалі пацієнтам, як правило, рекомендують підтримувати силу м'язів і обсяг рухів.[3]
  • Міофасціальний реліз  та постезіометрична релаксація, поєднані з мануальною терапією й масажем, можуть поліпшити чи усунути хворобливий стан.[10]
  • Систематичний огляд (Кокранівська співпраця) з даної теми прийшов до висновку, що суха пункція тригерних точок для лікування міофасціального больового синдрому в нижній частині спини виявилася корисним доповненням до стандартної терапії, але чітких рекомендацій не може бути прийнято, адже опубліковані дослідження були невеликими й низької якості.[11]
  • Корекція пози й постави й раціональна ергономіка можуть забезпечити значне полегшення на ранніх стадіях лікування.[3] Іноді використовуються синтетичні методики, такі як метод Фельденкрайза, який іноді відносять до методів тілесно-орієнтованої психотерапії.[3]

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. а б Bennett, Robert (2007). Myofascial pain syndromes and their evaluation. Best Practice & Research Clinical Rheumatology 21 (3): 427–45. PMID 17602992. doi:10.1016/j.berh.2007.02.014. 
  2. а б Thomas W. Myers (LMT.) (19 September 2001). Anatomy Trains: Myofascial Meridians for Manual and Movement Therapists. Elsevier Health Sciences. с. 3. с. 280. ISBN 978-0-443-06351-0. 
  3. а б в г Starlanyl та Copeland, 2001
  4. Mayo Clinic Staff (3 Dec 2009). Myofascial pain syndrome: Symptoms. Процитовано 8 May 2011. 
  5. Quintner JL, Bove GM, Cohen ML. A critical evaluation of the trigger point phenomenon. Rheumatology (Oxford) (Rheumatology (Oxford). 2015 Mar;54(3):392-9. doi: 10.1093/rheumatology/keu471. Epub 2014 Dec 3.) 54: 392–9. PMID 25477053. doi:10.1093/rheumatology/keu471. 
  6. Gerwin, Robert (2005). Differential Diagnosis of Trigger Points. Journal of Musculoskeletal Pain 12 (3): 23–8. doi:10.1300/J094v12n03_04. [недоступне посилання з 01.07.2015]
  7. Fricton, James R.; Kroening, Richard; Haley, Dennis; Siegert, Ralf (1985). Myofascial pain syndrome of the head and neck: A review of clinical characteristics of 164 patients. Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Pathology 60 (6): 615–23. PMID 3865133. doi:10.1016/0030-4220(85)90364-0. 
  8. Peñas, César Fernández-de-las; Campo, Mónica Sohrbeck; Fernández Carnero, Josué; Miangolarra Page, Juan Carlos (Jan 2005). Manual therapies in myofascial trigger point treatment: a systematic review. Journal of Bodywork and Movement Therapies 9 (1): 27–34. doi:10.1016/j.jbmt.2003.11.001. 
  9. Myers, Tom: Structural Integration. Developments in Ida Rolf´s recipe. I. J Bodywork Movement Ther 2004, pp. 131-142.
  10. Harris, R. E.; Clauw, Daniel J. (2002). The Use of complementary medical therapies in the management of myofascial pain disorders. Current Pain and Headache Reports 6 (5): 370–4. PMID 12357980. doi:10.1007/s11916-002-0078-6. 
  11. Furlan, Andrea D; Van Tulder, Maurits W; Cherkin, Dan; Tsukayama, Hiroshi; Lao, Lixing; Koes, Bart W; Berman, Brian M (2005). Acupuncture and dry-needling for low back pain. У Furlan, Andrea D. Cochrane Database of Systematic Reviews (1): CD001351. PMID 15674876. doi:10.1002/14651858.CD001351.pub2.