Мінаєв Сергій Юрійович

Сергій Юрійович Мінаєв (нар. 12 січня 1962, Москва) — радянський та російський співак, музикант, композитор, теле — і радіоведучий, шоумен і комік. Автор пародійних кавер-версій популярних хітів 1980-х і 1990-х років, називає себе «першим співаючим радянським диск-жокеєм».

Мінаєв Сергій Юрійович
Sergey Yurievich Minaev 04.jpg
Основна інформація
Дата народження 12 січня 1962(1962-01-12) (60 років)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство СРСР і Росія
Професії співак, ді-джей, актор, композитор, поет-пісняр, ведучий, шоумен, пародист, гуморист, телеведучий, радіоведучий, аранжувальник
Освіта Державне училище циркового та естрадного мистецтва імені М. М. Рум'янцева (1983) і Російський університет театрального мистецтва (1987)
Жанри Євродиско, синтпоп, пародія, рок-музика, гіпгоп і Італо-диско
sergeyminaev.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Сергій Мінаєв народився 12 січня 1962 року в Москві. Закінчив англійську спецшколу № 30. Потім закінчив Державне училище циркового та естрадного мистецтва (1983, естрадне відділення), ГІТІС (1987, акторський естрадний факультет). В училищі викладачами Сергія Мінаєва були Ілля Григорович Рутберг (пантоміма), Олексій Андрійович Бистров (степ), в інституті — Сергій Михайлович Дитятьєв (майстерність актора, спеціалізація), керівником курсу — народний артист СРСР І. Г. Шароєв.

Музична кар'єраРедагувати

Закінчив музичну школу по класу скрипки. На другому курсі училища став вокалістом московської групи «Город». Колектив проводив репетиції у підвалі Будинку Культури «Червоний Пролетар» (там же, де колись репетирувала група Воскресение) і на той момент був чисто інструментальним. Згодом Мінаєв став виконувати власні пісні на вірші Сергія Мірова. Джерела натхнення колективу були вельми різноманітні — Earth, Wind & Fire, Стіві Вандер, Queen, Boney M, The Police, Воскрєсєніє, Машина Врємєні. Група «Місто» взяла участь у рок-фестивалі Московського фізико-технічного інституту в Долгопрудному в 1981 році і знялася в епізоді фільму «Не можу сказати прощай»Автор музики і виконавець гімну підводників Підводрічбуду СРСР[1][2].

Починаючи з 1979 року, Сергій Мінаєв почав пробувати себе в ролі диск-жокея, проводячи дискотеки в Московському авіаційному інституті, а з 1983 року — у готелі «Молодіжний»[3], ще з 1985 року — в готелі «Інтурист»[4] і «Спартак»[5]. У 1984 році виступав в якості диск-жокея в студентському таборі Московського енергетичного інституту біля Алушти, де познайомився зі своїм попередником Сергієм Лісовським, що згодом став його директором.

Відеокліп для однієї з найбільш популярних пісень Сергія Мінаєва, «Карнавал» (знятий в 1985 році для телепередачі «Веселі хлопці»), являв собою вершину винахідливості радянської телестудії - первинний відеосигнал пройшов через 15 стадій обробки. А для того, щоб пісню з таким «буржуазною» назвою пропустили в ефір перед трансляцією було запущено кілька ідеологічних гасел[6].

На професійній сцені Сергій Мінаєв дебютував у 1987 році у Палаці спорту «Лужники» в Москві в одному з перших танцювальних шоу СГП «Рекорд», виконавши пародію на «Modern Talking» і пісні Юрія Чернавського («Маргарита», «Шаман»). Тоді ж став одним з виконавців пісні «Замикаючи коло».

Найважливішим альбомом у творчості Сергія Мінаєва став альбом Радіо «Абракадабра» (записаний у 1987 році на студії Мусліма Магомаєва[7]). До нього увійшли закордонні танцювальні хіти, записані в режимі «нон-стоп» та заспівані з російськими текстами, складеними самим виконавцем у відверто пародійному ключі. У тому ж році (в період масової легалізації дискотек[8]) Мінаєв починає активно гастролювати по всьому Радянському Союзу. У жовтні 1988 року в телепередачі «Прожектор перебудови» його звинуватили в надмірних заробітках, що на ділі виявилося хоча і скандальною, але рекламою.[9] У 1989 році він став переможцем популярного телевізійного конкурсу «Музичний ринг».

З 1983 року є першим професійним диск-жокеєм у Радянському Союзі, що використовують вокал. На рубежі 1980-1990-х років Сергій Мінаєв багато в чому визначав найбільш модні стилістичні тенденції на радянсько-російській поп-сцені, насамперед у галузі популярної танцювальної музики, музичної пародії. Автор і виконавець пісні «Ох, вже цей Погляд!», записаної до ювілею програми «Погляд». У 1990 році фірма «Мелодія» випускає першу довгограючу платівку Мінаєва Сергій Мінаєв. У процесі видання LP автор був викликаний на худраду, де старші за віком і за званням колеги обговорювали можливість видання платівки. До складу колегії входив Михайло Таніч, який розкритикував Сергія за непрофесійні тексти пісень[10].

Восени 1991 року Сергій Мінаєв записав для Центрального телебачення російський варіант пісні-заставки мультсеріалу «Качині історії».

У 1992 році він записав вокальну партію Іуди в російській версії рок-опери «Ісус Христос — суперзірка», прийшовши в захват від російськомовної версії тексту. Мінаєва «творчо дратувало» схематичне прочитання образу Іуди як зрадника: «Та місія, що була йому уготована, ще довго буде мучити мислителів, поетів і філософів. Мучити одним і тим же питанням: зрадник чи виконавець ЙОГО волі?».[11] Згодом відмовився виконувати російський переклад пісень The Beatles, бо вважав, що «це вже занадто», тим більше що, на його думку, в російському перекладі «повітряні, відчайдушні „бітлівські“ пісеньки якось занадто „порозумнішали“ і погрузніли». Тим не менш кліп на його пісню «Смичок і скрипка» (альбом Неповторний) є рімейком The Beatles «Strawberry Fields Forever».[джерело?]

З 1993 року Сергій Мінаєв активний учасник артистичної футбольної команди Зірок «Старко». Він гастролював в Угорщині (1989), Ізраїлі (1994), Ірландії (1995), Німеччині (1992-1995), Франції (1995-1997), виступаючи переважно для російськомовної аудиторії. У 1996 році брав активну участь у концертному турі «Голосуй або програєш» в підтримку президента Бориса Єльцина, виступивши з циклом авторських пісень.

У 2006 році вийшов збірник Пірат XX століття, що включає в себе нові танцювальні версії найбільш відомих пісень Мінаєва. Паралельно вийшов однойменний DVD з відео.

31 березня 2013 року після довгої перерви у випуску нових дисків пройшов концерт-презентація Сергія Мінаєва «У джазі тільки М...» у столичному клубі «Метелиця». Метою даного заходу була презентація нового джазового альбому Сергія Джаст.[12][13]

Для пісенних текстів Мінаєва характерний так званий «стьоб» — пародійне використання стандартної пісенної та побутової лексики, поданої у відверто абсурдистськом дусі. Деякі твори носять відверто сатиричний характер, як, наприклад, «Мундіаль» і «поп Музика»[14]. Серед найбільш відомих пісенних пародій Сергія Мінаєва: «Ти — мій хліб, моя сіль» (Modern Talking), «Вояж» (на Desireless), «Білі кози» (на Ласкавий травень), «Лом-баба» (на Kaoma), «Минаки-Та» (на Yaki-Da), «Макарена» (на Los Del Rio), «Музика Поп» (Aqua) і ряд інших.

Кіно і телебаченняРедагувати

Знімався у фільмах «Не можу сказати прощай» (1982, епізодична роль співака на танцмайданчику разом з власною групою «Місто»), «Наша людина в Сан-Ремо» (1989, співак-мафіозі).Записав декілька пісень для телефільму «Острів загиблих кораблів» (1987, у фільмі ці пісні «виконує» герой Костянтина Райкіна). Брав участь у пародійному телесеріалі-вікторині «Гра в детектива» в ролі співачки, яка виконувала пісню «Братик Луї» (кавер-версія на пісню «Brother Louie» групи Modern Talking), а також у мюзиклі «Вулиця» (разом з Володимиром Пресняковим-молодшим), де зіграв роль Рокера. Сергій Мінаєв був ведучим таких телевізійних музичних програм, як «50х50» (1989-1991, 1998-1999), «Хіт-парад Останкіно» (1992-1995), «Ранкова пошта» (1996-1997), «Бузковий туман» (1998-1999), «Два Рояля» (1998-2002, 2004-2005), «Караоке-стріт» (2003-2004) і «Чемпіонат анекдотів» (2006-2007). Періодично веде фестивалі «Дискотека 80-х». У 2009 році був ведучим розважальної програми «Дискотека 80-х на нашу» на СТС (з розважального циклу «Все по-нашому»).

З 2010 по 2012 рік вів деякі сюжети у програмі «Хочу знати». З 2011 по 2013 рік вів деякі випуски програми «Колба часу» на каналі «Ностальгія».

У 2013 році був автором сатиричного інтернет-проекту «Посредыш», в якому подавав актуальні події в піснях в сатиричній формі. Вийшло 7 випусків[15]

Особисте життяРедагувати

  • Сергій Мінаєв одружений, у шлюбі з 1991 року. З дружиною Оленою, випускниця Московського енергетичного інституту, познайомився, коли вона працювала в музичному колективі Володимира Маркіна. (Сергій Мінаєв і Володимир Маркін є свояками, оскільки їх дружини — сестри.)
    • Син — Сергій (1994 р.н.), студент НДУ ВШЕ[16].

ДискографіяРедагувати

МагнітоальбомиРедагувати

  • Группа «Город» (1983)
  • Алушта (1984)
  • Первые опыты (1984)
  • Коллаж (1986)
  • Радио «Абракадабра» (1987)
  • Вы готовы пойти за мной? (1996)
  • Да! (1999)

LPРедагувати

CDРедагувати

  • Коллекция (1993)
  • Радио «Абракадабра» (1994)
  • Лучшая песня (1994)
  • А почему бы и нет? (1994)
  • Голосуй или проиграешь! (1996)
  • Неподражаемый (1997)
  • Назад в будущее (2002)
  • Песни за жизнь (2006)
  • Пират XX века (2006)
  • Ничего особенного (2013)
  • Джаст (2014)

DVDРедагувати

  • Пират XX века (2006)

Кавер-версії і пародіїРедагувати

Назва кавер-версії / пародії Назва оригіналу і рік виходу Виконавець оригіналу
Абракадабра Abracadabra (1982) Steve Miller Band
Бангкок One Night In Bangkok (1984, мюзикл «Шахматы»)
Використана версія співачки Robey (1984)
Murray Head
Братец Луи Brother Louie (1986) Modern Talking
В Москву идти далёко Me estoy volviendo loco (1981) Azul y Negro
ВДНХ USSR (1986) Eddy Huntington
Вояж Voyage Voyage (1987) Desireless
Вы готовы? Are You Ready? (1990) Sugar Daddy
Джулиет Romeo & Juliet (1992) Blue System
Дискотека Say You'll Never (1985) Lian Ross
Дорога Good-Bye Bad Times (1985) Philip Oakey & Giorgio Moroder
Дым над водой Smoke on the Water (1972) Deep Purple
Дядя Петя (Дворник) I've Been Losing You (1986)
Використано аранжування і частково мелодія оригіналу
A-ha
Карина Boom Boom (Let's Go Back To My Room) (1986)
Використана тільки мінусове аранжування до пісні, написаної Сергієм Мінаєвим
Paul Lekakis
Карнавал Stars de la Pub (1982) Movie Music
Край стай Cry Wolf (1986) A-ha
Ксива Fever (1956)
Використана версія Boney M (1976)
Литл Вилли Джон
Кто стучится на мой «Хаус»? Something In My House (1986) Dead Or Alive
Ламбада (4 варианта) Lambada (1989) Kaoma
Майкл Джексон (Универсальный артист) Billie Jean (1982) Michael Jackson
Макарена Macarena (1994) Los Del Rio
Минаки-да I Saw You Dancing (1995) Yaki-Da
Мини-макси Disco Lady (1985)
Використана тільки мінусова аранжування до пісні, написаної Сергієм Мінаєвим
Rocky M
Мне мой мир сегодня тесен We Don't Need Another Hero (Beyond Thunderdome) (1985) Tina Turner
Музыка-поп Roses are Red (1996) Aqua
Мундиаль Alejandro (2010) Lady Gaga
Навсегда (Так навсегда) History (1993) Blue System
Пацаны[14] (Свежий ветер)[17] Angels Crying (1998) E-Type
Пиковый король Deja Vu (1991) Blue System
Родная речь (Русский мат) Black or White (1991) Michael Jackson
Рэп диск-жокея (Худсовет) Holiday Rap (1986) MC Miker 'G' & DeeJay Sven
Секс-бомб Sex Bomb (2000) Том Джонс
Сиреневый кадиллак Geronimo's Cadillac (1986) Modern Talking
Скрипка (Смычок и скрипка) Careless Whisper (1984) George Michael
Сова Comment ça va (1983) The Shorts
Тарзан-бой Tarzan Boy (1985) Baltimora
Ты You (1992) Ten Sharp
Ты мой хлеб, моя соль You're My Heart, You're My Soul (1984) Modern Talking
Тяжёлый день In the Army Now (1986) Status Quo
Bolland & Bolland
Фарцовщик Midnight Sun (1983) Mezzoforte
Шери-бренди Cheri, Cheri Lady (1985) Modern Talking
Шопен I Like Chopin (1983) Gazebo
Юра — вумен, Вася — мен You're A Woman (1985) Bad Boys Blue
Я люблю проснуться летним утром рано Part Time Lover (1985) Stevie Wonder
Я слышу твой голос Atlantis Is Calling (S.O.S. for Love) (1986) Modern Talking

ФільмографіяРедагувати

Ролі і вокалРедагувати

Рік Назва Роль
1982 ф Не можу сказати «прощавай» співак на танцмайданчику
1987 ф Острів загиблих кораблів Шолом-базік (Вокал)
1988 ф Гра в детектив співачка на концертній сцені
1990 ф Наша людина в Сан-Ремо співак
1991 ф Нічні забави музикант в ресторані
1994 ф Безпосередній (Вокал)
1996 ф Померти від щастя і любові
1996 ф Карнавальна ніч-2
1997 ф Найновіші пригоди Буратіно
2004 ф 33 квадратних метра Володимир Станіславович, начальник Свєти (4 сезон)

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Минаев, Сергей. Группа Город. sergeyminaev.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 лютого 2016. Процитовано 16 січня 2016. 
  2. Минаев, Сергей (18 грудня 2007). Приключение. sergeyminaev.ru (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 16 січня 2016. 
  3. Минаев, Сергей (16 грудня 2007). Как всё начиналось. sergeyminaev.ru. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015. 
  4. Минаев, Сергей (16 грудня 2007). Резус-фактор. sergeyminaev.ru. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015. 
  5. буклет CD-издания Радио «Абракадабра»
  6. sergeyminaev.ru Карнавал (1985). Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018. 
  7. Радио «Абракадабра» - 1994. sergeyminaev.ru. Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 грудня 2014. 
  8. Минаев, Сергей (21 грудня 2007). Таллин. Первые гастроли. sergeyminaev.ru. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 9 березня 2015. 
  9. Минаев, Сергей (27 грудня 2014). Рассекреченные материалы. sergeyminaev.ru. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 9 березня 2015. «В ноябре 1988 года в «Прожекторе перестройки» — идеологическом вестнике «перемен» в СССР было объявлено, что Сергей Минаев — «популярный дискжокей» — получает 2000 рублей за концерт. Сколько получают другие известные артисты не уточнялось. Точнее вырезалось из эфира по требованию тех же артистов. Их фамилии и положение в обществе позволяло им это сделать. Я же выступил «козлом отпущения».» 
  10. Минаев, Сергей (27 грудня 2007). Первая большая пластинка. sergeyminaev.ru. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 9 березня 2015. «Как-то не помню я особенной гордости, когда моя первая большая пластинка появилась на прилавках магазинов.» 
  11. Минаев, Сергей (18 грудня 2007). Иисус Христос – суперзвезда. Как это было… (часть I). sergeyminaev.ru. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 9 березня 2015. 
  12. Джаст Сергей Минаев. itunes.apple.com. 3 липня 2014. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 14 грудня 2014. 
  13. Светская жизнь: Сергей Минаев и QB Finance [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.] / Finparty.ru
  14. а б Oфициальный сайт Сергея Минаева — Неизданное. Архів оригіналу за 5 липня 2016. Процитовано 25 червня 2018. 
  15. Сергей Минаев и Сергей Миров. Проект «Посредыш». Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 25 червня 2018. 
  16. Сергей Юрьевич Минаев. Divis.ru (рус.). 15.06.2017. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 9 серпня 2017. 
  17. Сборник «ДА» [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.](рос.)

ПосиланняРедагувати