Стьоб — стиль спілкування, при якому активно, але не в агресивній формі, використовуються парадокси, іронія, насмішка та навіть знущання над співбесідником.

Сестричка Віка

Сутність ред.

Стьоб є витонченою грою, яку здатний розуміти інший, проте недоступний для окремих людей, через що стьоб може виступати формою не тільки жарту (зустрічний стьоб), але й знущання, висміювання перед іншими («інтелектуальний расизм»). В нормі стьоб є витонченою грою розумних людей.

Інколи стьоб тлумачать як «приниження у дозволених дозах»[1].

Словникові визначення ред.

  • За словопедією, «СТЬОБ (-у) ч. мол. 1. Знущально-аґресивне, до певної міри парадоксальне, мислення, ставлення до чогось; відповідна поведінка… 2. Іронічний, насмішливий стиль в літературі, живопису, кіні…»
  • за вікісловником, «1. Юморити, жартувати, прикалуватися, знущатися іронічно над кимось, насміхатися але вдало це приховувати. 2. Неправдиве і непрофесійне поширення „смаленої“ інформації про когось в новинах чи розмовах.»

У «Словнику української мови в 11 томах», що фіксує українську лексику 1970-х років, наводиться, окрім основного значення («шити стібками», «хльостати», «шмагати»), також значення «говорячи різко, дошкульно, досаждати кому-небудь», «піддавати гострій критиці»[2].

Стьоб у творчості ред.

Приклади у творчості:

Стьоб у журналістиці ред.

Яскравими прикладами стьобу у журналістиці є Майкл Щур, Олексій Дурнєв, Світлана Махнічева

Стьоб у соцмережах ред.

Див. також ред.

Джерела ред.

трохи є, напр.