Мілутин (Кнежевич)
Мілутин (в миру Михайло Кнежевич; серб. Михаило Кнежевић; 10 січня 1949, село Міячі, Колубарський округ, Сербія — 30 березня 2020, Белград) — єпископ Сербської православної церкви, єпископ Валевський. Загинув, заразившись коронавірусом COVID-19.[2].
| Мілутин (Кнежевич) | ||
_photo.jpg) | ||
| ||
|---|---|---|
| 27 травня 2006 — 27 травня 2006 | ||
| Попередник: | Іоаким | |
| ||
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Мілутин Кнежевич Милутин Кнежевић | |
| Народження: | 10 січня 1949 Mijači, Valjevod | |
| Смерть: | 30 березня 2020 (71 рік) Белград, Сербія[1] | |
| Похований: | Cathedral Church of the Resurrection of the Lord in Valjevod | |
| Священство: | 8 листопада 1968 | |
| Чернецтво: | 26 жовтня 1968 | |
| Єп. хіротонія: | 20 липня 2003 | |
Життєпис ред.
Народився 10 січня 1949 в селі Міячі під Валєво, в родині Мілорада і Цвєти (уродженої Петрович).
У 14-річному віці прийшов у Монастир Каона.
У 1967 вступив у чернечу школу в Острозькому монастирі, після закінчення якої повернувся в Каону[3].
У Каонському монастирі був послушником до 26 жовтня 1968, коли єпископ Шабацький і Валевський Іоанн Велимирович постриг його в чернецтво в монастирі Петковіца. Наступного дня в тій же обителі єпископ Іоанн висвятив Кнежевича в сан диякона, а десять днів по тому, 8 листопада в Осечині, у сан ієромонаха.
Закінчив Духовну семінарію святого Савви в Белграді, після чого навчався на Богословському факультеті Белградського університету, а продовжив — на факультеті святого Сави в Лібертівіллі.
Протягом 6 місяців служив секретарем Канадської єпархії та ще 6 місяців парафіяльним священиком в Ніагарі, США. Після повернення на батьківщину призначений настоятелем Каонського монастиря[3].
У 1979 ієромонах Мілутин відвідав Храм Гробу Господнього в Єрусалимі, аби вклонитися йому.
У 1981 єпископ Іоанн звів його в сан синкела, а в 1987 — протосинкела.
У 1994 єпископом Шабацьким і Вальвським Лаврентієм Трифуновичем возведений в сан ігумена.
Також піклувався про монастир святого Миколая в Леличі.
7 лютого 1996 Кнежевича обрано старійшиною над обома монастирями — Каонським і Лелицьким.
17 жовтня 1998 возведений у сан архімандрита.
17 травня 1999 поставлений архієрейським намісником (благочинним) Посаво-Тамнавського архієрейського намісництва[4].
У травні 2003 рішенням Священного Архієрейського Собору обраний єпископом Австралійським і Новозеландським.
20 липня 2003 в Соборній Церкві в Белграді хіротонізований на єпископа Австралійського і Новозеландського. Хіротонію здійснили: Патріарх Сербський Павло, митрополит Дабро-Боснійський Миколай, митрополит Чорногірський і Приморський Амфілохій Радович, єпископ Американський і Канадський Лонгин Крчо, єпископ Шабацький і Валевський Лаврентій Трифунович, єпископ Нишський Іриней Гаврилович, єпископ Бачський Іриней Булович, єпископ Канадський Георгій Джокич, єпископ Британський і Скандинавський Досифей Мотіка[5].
30 грудня того ж року в Саввинському монастирі в Канберрі відбулася його інтронізація, яку очолив його попередник в Австралії єпископ Никанор Богунович.
27 травня 2006 єпископ Мілутин призначений на відновлену Валевську кафедру. Його інтронізація відбулася 26 вересня у Валєво[6].
3 червня 2013 постраждав у автокатастрофі на шосе Белград — Ниш неподалік від Крнева, повертаючись зі святкування 1700-річчя Міланського едикту в Ниші[7].
Примітки ред.
- ↑ Prominent Serbian Orthodox Church Bishop Dies of Coronavirus. 30 березня 2020. Архів оригіналу за 1 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2020 — через New York Times.
- ↑ а б Српска Православна Епархија ваљевска. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ Peti valjevski vladika. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Novosti za 20.7.2003.g. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 23 березня 2020.
- ↑ Устоличење владике Милутина. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 29 травня 2014.
- ↑ Епископ валевский Милутин попал в автомобильную аварию - RuSerbia.com - О Сербии по-русски. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 29 травня 2014.