Протосинкел

Протосинкел (протосингел, грец. πρωτοσύγκελλος — від дав.-гр. πρῶτος — «перший, старший» + σύγκελλος, лат. protosyncellus) — духовна (церковна) посада в деяких помісних православних Церквах. Історично — назва кліриків, які жили в одних келіях з єпископом; посада була заснована Халкідонським собором (451), й існувала як на Сході, так і на Заході.

В Константинопольській Церкві великий протосинкел — найближчий помічник Константинопольського Патріарха з управління його єпархією — Константинопольською архієпископією.

Література

• Барсов Н. И. Синкелл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Посилання

• Синкел // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1732-1733. — 1000 екз.