Відкрити головне меню
Країни з партіями Міжнародного демократичного союзу

Міжнародний демократичний союз (англ. International Democrat Union) — міжнародне об'єднання правих політичних партій, які дотримуються консервативної, ліберально-консервативної і християнсько-демократичної ідеологій.

Був створений в 1983 групою видних політичних діячів консервативного спрямування, серед яких були прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер, віце-президент США Джордж Буш-старший, канцлер ФРН Гельмут Коль і мер Парижа Жак Ширак[1], для координації політики, обміну досвідом та вироблення єдиної позиції з міжнародних питань.

Штаб-квартира організації розташована в Осло. Міжнародний демократичний союз підрозділяється на кілька регіональних відділень, серед яких Європейська народна партія, а також Міжнародні Молодіжний і Жіночий демократичні союзи.

Серед членів союзу — більшість консервативних і християнсько-демократичних партій Європи, у тому числі Союз за народний рух, Християнсько-демократичний союз, Християнсько-соціальний союз, Консервативна партія Великої Британії, іспанська Народна партія, Нова демократія, а також кілька великих позаєвропейських консервативних сил, серед яких Республіканська партія США, Консервативна партія Канади, Ліберальна партія Австралії, Національна партія Нової Зеландії, Гоміньдан.

Ряд партій, в основному з неєвропейських країн, має в організації статус асоційованих членів (в тому числі білоруські Об'єднана громадянська партія і Партія БНФ), а також статус спостерігачів (в тому числі ВМРО-ДПМНЄ, Г17+).

В Україні статус асоційованого члена МДС має ВО «Батьківщина»[2]

Зміст

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Сайт МДС: засновники Міжнародного демократичного союзу. Архів оригіналу за 1 липень 2012. Процитовано 24 січень 2014. 
  2. "Батьківщина" приєдналася до Міжнародного Демократичного Союзу. Архів оригіналу за 3 лютий 2014. Процитовано 24 січень 2014. 

ЛітератураРедагувати

  • М. Дорошко. Міжнародний демократичний союз // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.453 ISBN 978-966-611-818-2

ПосиланняРедагувати