Відкрити головне меню

Гельмут Коль

німецький політик і державний діяч, канцлер Німеччини у 1982 - 1998 роках

Ге́льмут Коль (нім. Helmut Kohl; 3 квітня 1930, Людвігсгафен-на-Рейні, Веймарська республіка — 16 червня 2017, Людвігсгафен-на-Рейні, Райнланд-Пфальц, Німеччина) — німецький політик, канцлер ФРН.

Гельмут Коль
нім. Helmut Josef Michael Kohl
нім. Helmut Josef Michael Kohl
Гельмут Коль нім. Helmut Josef Michael Kohl

Час на посаді:
1 жовтня 1982 — 27 жовтня 1998
ПопередникГельмут Шмідт
НаступникГерхард Шредер

Народився3 квітня 1930(1930-04-03)
Людвігсгафен-на-Рейні, Німецька держава
Помер16 червня 2017(2017-06-16) (87 років)
Людвігсгафен-на-Рейні, Райнланд-Пфальц, Німеччина
ГромадянствоНімеччина Німеччина
Національністьнімець
Політична партіяХристиянсько-Демократичний союз (Німеччина)
ДружинаХаннелоре Коль
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН Орден "За заслуги перед землею Баден-Вюртембергу
Орден королеви Єлени

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився 3 квітня 1930 в Людвіґсхафені-на-Райні у католицькій сім'ї. Син митного чиновника.

У кінці Другої світової війни був покликаний в ряди вермахту, але участі в бойових діях не брав.

У 1950 почав вивчати право у Франкфурті-на-Майні.

У 1951 перевівся в Гайдельберґському університеті, де й закінчив навчання в 1956.

У 1958 здобув ступінь доктора філософії в Гайдельберґському університеті. Став членом законодавчого органу землі Райнланд-Пфальц.

У 1966 — голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС) землі Райнланд-Пфальц, у 1969 — міністр-президент (голова виконавчої влади) землі Райнланд-Пфальц і член бундесрату (верхньої палати парламенту).

З 1973 — голова ХДС. У 1975 переобраний на посаді голови виконавчої влади; в 1976, після загальнонаціональних виборів, пішов з цієї посади, щоб очолити фракцію ХДС у бундестагу. У 1976 ХДС була близька до перемоги над коаліцією на чолі з Гельмутом Шмідтом.

КанцлерРедагувати

У жовтні 1982 Гельмуту Шмідту не вдалося зберегти коаліцію в бундестазі, і Коль як лідер ХДС став канцлером у коаліційному уряді ХДС/ХСС — Вільна Демократична партія (ВДП). В 1983 коаліція ХДС/ХСС — ВДП здобула перемогу на виборах.

У 1983 вибухнула криза, пов'язана з розміщенням на території Західної Німеччини ядерної зброї, у 1984 пройшов семитижневий страйк у машинобудівній та металургійній промисловості.

У 1987 на загальнонаціональних виборах коаліція ХДС — ХСС — ВДП знову здобула переважну більшість голосів.

Після того, як СРСР у 19891990 вимушений був піти зі Східної Європи, Коль виступив з ініціативою про возз'єднання Німеччини, яке відбулося в жовтні 1990.

Очолювана ним коаліція в грудні 1990 на перших після 1933 загальнімецьких виборах була обрана в парламент, здобувши значну перевагу. Перед урядом Коля постали проблеми масового безробіття в Східній Німеччині, відродження діяльності ультраправих і неонацистських угруповань, які виступали проти присутності в країні іноземних робітників та іммігрантів. Коль підтримував розширення ЄС, у грудні 1991 беззастережно підтримав Маастрихтський договір.

У 1994 коаліція ХДС/ХСС — ВДП перемогла на загальнонаціональних виборах з незначною перевагою.

31 жовтня 1996 після 5 145 днів після його першого обрання канцлером, Коль побив рекорд Конрада Аденауера за тривалістю перебування на цій посаді.

На виборах у вересні 1998 коаліція ХДС/ХСС — ВДП програла Соціал-демократичній партії, і посаду канцлера зайняв лідер соціал-демократів Ґерхард Шредер.

Наприкінці 1999 — початку 2000 Коля звинуватили у використанні незаконних джерел для фінансування своєї партії, і він змушений був піти з посади почесного голови ХДС.

Смерть та похованняРедагувати

Помер 16 червня 2017 у власному будинку в місті Людвігсгафен-на-Рейні[1].

Прощавальна церемонія відбулася 1 липня у Страсбурзі в приміщенні Європейського парламенту[2],[3].

1 липня Президент України взяв участь у прощавальній церемонії в Стразбурзі[4].

Похований 1 липня у місті Шпаєрі[5].

Офіційні співчуттяРедагувати

Президент України Петро Порошенко висловив офіційні співчуття з приводу смерті Г.Коля[6].

Офіційні співчуття висловив Президент Німеччини В.Штайнмаєр[7].

Нагороди та званняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Помер екс-канцлер ФРН Гельмут Коль /Українські національні новини, 16.06.2017/
  2. Церемония прощания с Гельмутом Колем пройдет 1 июля /DW, 21.06.2017/
  3. Церемонія прощання з Г.Колем пройде 1 липня /Українські національні новини, 21.06.2017/
  4. Участь Президента у церемонії вшанування пам'яті Гельмута Коля /Сайт Президента України, 1.07.201/
  5. У Шпаєрі поховали канцлера німецької єдності Гельмута Коля /DW, 1.07.2017/
  6. Укрінформ, 16.06.2017
  7. Сайт Президента ФРН
  8. Helmut Kohl - Orden und Ehrenzeichen. web.archive.org. 2014-10-13. Процитовано 2019-07-22. 
  9. Award winners 2005. Архів оригіналу за 21 вересень 2008. Процитовано 2 вересень 2010. 
  10. Quadriga-Preis für Kohl und Aga Khan. Der Tagesspiegel. 2005-09-30. Архів оригіналу за 2013-06-24. Процитовано 2008-08-15. 
  11. Gottschild, Karen (27.04.2010). Roland Berger Preis für Menschenwürde in Berlin verliehen : „Helmut Kohl ist und bleibt ein Denkmal“. bild.de (de). Bild. Процитовано 2019-07-22. 
  12. Altkanzler Kohl spendet eine Million Euro Preisgeld. www.abendblatt.de (de-DE). Hamburger Abendblatt. 2010-04-27. Процитовано 2019-07-22. 
  13. Auszeichnung: Helmut Kohl erhält Henry-Kissinger-Preis (de). ISSN 0174-4909. Процитовано 2019-07-22. 
  14. Freiburg, Friederike; Teevs, Christian (2009-10-08). Friedensnobelpreis-Kandidaten: Dissidenten, Philosophen und Silvio Berlusconi. Spiegel Online. Процитовано 2019-07-22. 
  15. Gorbatschow schlägt Kohl vor. FOCUS Online (de). Процитовано 2019-07-22. 
  16. Umfrage: Kein Nobelpreis für Kohl. Spiegel Online. 2007-04-21. Процитовано 2019-07-22. 
  17. Speyer: Rheinpromenade wird "Helmut-Kohl-Ufer". www.rnz.de (de). Процитовано 2019-07-22. 

ЛітератураРедагувати

  • Р. Кривонос. Коль Гельмут // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Кривонос Р. А. Г. Коль // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 188—189.

ПосиланняРедагувати