Консервати́вна па́ртія (англ. Conservative Party, офіційна назва: Консервати́вна та юніоні́стська па́ртія англ. Conservative and Unionist Party; неофіційна історична назва — «торі», англ. tory) — британська політична партія, заснована в 1834 році в результаті перетворення партії Торі. Одна з двох (нарівні з Лейбористською партією) основних партій у Великій Британії.

Консервативна партія

англ. Conservative Party
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Голова партії Борис Джонсон
Засновник Роберт Піль
Дата заснування 1834
Штаб-квартира Conservative Campaign Headquartersd
Ідеологія консерватизм
м'який євроскептицизм
британський націоналізм британський юніонізм
Молодіжна організація Young Conservativesd
Членство в міжнародних організаціях Міжнародний демократичний союз
Альянс консерваторів та реформістів у Європі
Кількість членів  180000 (07.2019)
Офіційний сайт conservatives.com

ІсторіяРедагувати

Першу програму Консервативної партії (Tamworth Manifesto[en]) розробив Роберт Піль і опубліковував її у 1834 році. Маніфест містив традиційні консервативні тези, підтримував елітизм. Пізніше Бенджамін Дізраелі у 18681874 роках дещо реформував програму, відкривши Консервативну партію для більш широкої групи виборців.

На початку XX століття Консервативна партія, у тому числі під впливом зростаючої впливовості Лейбористської партії, стала більш «близькою до народу». Консерватори продовжили зміцнювати позиції і після Другої світової війни.

Значне зрушення в програмі партії пройшло у 1976, під час керівництва Маргарет Тетчер. З 1979 Тетчер, як прем'єр-міністр послідовно проводить політику економічного лібералізму та монетаризму, приватизацію багатьох галузей промисловості, небажання поглиблення європейської інтеграції. Після відставки Тетчер в 1990 році, ця політика була дещо згладжена за рахунок нового лідера партії і прем'єр-міністра Джона Мейджора, зокрема підписання Великою Британією Маастрихтський договір.

Консерватори залишили владу тільки в 1997 році, після програшу лейбористам на чергових виборах. Новим лідером був обраний Вільям Хейг, противник тіснішої європейської інтеграції. Після послідовної поразки на виборах в 2001 році, Хейг був замінений на Ієна Дункана Сміт, ще більшого євроскептика. Зміна керівництва не поліпшила рейтинг партії, які були гіршими за багато років. У 20032005 головою партії був Майкл Говард, у 20052016 р. консерваторів очолював Девід Камерон, який з 11 травня 2010 був прем'єр-міністром. З 11 липня 2016 партію очолювана Тереза Мей по 24 липня 2019 року. Теперішнім головою британських консерваторів є Борис Джонсон.

Джерела та літератураРедагувати

Консерватизм: консервативна традиція політичного мислення від Едмунда Берка до Маргарет Тетчер: антологія. [упоряд.: О. Проценко, В. Лісовий]. 2-ге вид. К: Простір; Смолоскип, 2008. 788 с.

Bale T. The Conservatives since 1945: The Drivers of Party Change. Oxford: Oxford University Press, 2012. 372 p.

Conservative Party general election manifestos. [Ed. by I. Dale]. London & New York: Routledge, 2000. 480 p.

Eccleshall R. English Conservatism Since the Restoration: An introduction and anthology. L: Unwin Hyman, 1990. 254 p.

Heppell T. Choosing the Tory Leader: Conservative Party Leadership Elections from Heath to Cameron. London & New York: Tauris Academic Studies, 2008. 254 p.

ПосиланняРедагувати