Відкрити головне меню

Мусін-Пушкін Олексій Іванович

російський державний діяч, історик, археограф

Мусін-Пушкін Олексій Іванович (*27(16).03.1744—†13(01).02.1817) — російський державний діяч, історик, археограф, граф (з 1797). Член Петербурзької АН (з 1789).

Мусін-Пушкін Олексій Іванович
рос. Алексей Иванович Мусин-Пушкин,
Johann-Baptist Lampi Musin-Pushkin..jpg
Народився 27 березня 1744(1744-03-27)
Москва, Російська імперія
Помер 13 лютого 1817(1817-02-13) (72 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія або Москва, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність мовознавець, історик, письменник, політик
Знання мов російська[1]
Посада Q57638186?
Рід Мусіни-Пушкіни
Діти Ivan Alekseevič Musin-Puškin[d], Q61870910?, Vladimir Musin-Pushkin[d] і Q70591010?
Нагороди
Орден Святого Олександра Невського

Обер-прокурор Святійшого Синоду (1791—95). Президент Академії мистецтв (1794—99). Збирав і досліджував пам'ятки давньої писемності, археології та історії, нумізматичні збірки. Брав участь у зачистці історичного матеріалу, вилученні старовинних літописів, грамот і книг з усіх монастирів і церков України з метою фальсифікації російської історії.[2]

Виявив і ввів до наукового обігу першу відому тоді давньоруську монету — срібляник великого князя київського Ярослава Мудрого. Ініціатор й один з укладачів анкети Найсвятішого Синоду щодо виявлення та опису стародавніх рукописів у церквах і монастирях. Відкрив Лаврентіївський літопис, список «Руської правди», «Повчання Володимира Мономаха», «Слово о полку Ігоревім», «Книгу Большому чертежу» (див. «Большому чертежу книга») та низку інших пам'яток XXII—XXVII ст., які дослідив і опублікував. Автор історичного дослідження про розташування Тмутороканського князівства (1794).

Слід зазначити, що під час війни 1812 року при пожежі в Москві був втрачений примірник тексту «Слова о полку Ігоревім», який слугував основою для опублікованого Мусіним-ушкіним його варіанта. Тому дотепер серед науковців тривають дискусії щодо оригінального походження та автентичності цієї пам'ятки давньоруської літератури.

Помер у м. Санкт-Петербург.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Білінський В. Країна Моксель, або Московія: історичне дослідження: у 3 кн. Кн.3/ Володимир Білінський. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – Тернопіль: Богдан. – 320 с. ISBN 978-966-10-4195-9