Мурафа (річка)

річка в Україні

Мура́фа — річка в Україні, в межах Жмеринського та Могилів-Подільського районів Вінницької області. Ліва притока Дністра (басейн Чорного моря).

Мурафа
48°12′ пн. ш. 28°13′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 28.217° сх. д. / 48.200; 28.217
Витікбіля с. Затоки
• координати49°01′25″ пн. ш. 27°44′15″ сх. д. / 49.02380555558332986° пн. ш. 27.73750000002777938° сх. д. / 49.02380555558332986; 27.73750000002777938
ГирлоДністер
• координати48°12′ пн. ш. 28°13′ сх. д. / 48.200° пн. ш. 28.217° сх. д. / 48.200; 28.217
БасейнБасейн Дністра
Країни:Україна Україна
Вінницька область
Жмеринський район
Могилів-Подільський район
РегіонВінницька область
Довжина163 км
Площа басейну:2 410 км²
Притоки:Липова, Таранька, Клекотинка, Струмок Галаків, Суха, Вазлуй, Бушанка (ліві); Садківка, Мурашка, Лозова (праві) та річки без назви
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис

ред.

Довжина 163 км, площа басейну 2 410 км². Похил річки 1,6 м/км. Долина у верхній течії V-подібна, з крутими, розчленованими схилами. Глибина долини у пониззі до 80—120 м, ширина 1—1,5 км. Заплава двобічна, у верхній течії заболочена, на окремих ділянках майже відсутня; її ширина у верхів'ях 50—120 м, у середній та нижній течії — 200—600 м. Річище у верхній течії слабозвивисте, замулене, нижче — кам'янисте, є пороги. Ширина річки 15—20 м (найбільша — 58 м), глибина на порожистих ділянках 0,1—0,5 м, на плесах — 1,5—3,5 м.

На Мурафі збудовано чимало гребель та водосховищ ГЕС і млинів: в с.Володіївці, Саїнка, Мазурівка площею близько 10-12 га кожне, в с. Скалопіль площею понад 80 га. Невеликі стави є біля ГЕС в с. Букатинка, Мервинці, Слобода-Бушанська, Буша, Петрашівка, Гальжбіївка, Улянівка, та значного впливу на регулювання стоку води вони не мають. Витрати води р. Мурафа в с. Мазурівка Могилів-Подільського району становлять 2,5-3 м. куб/сек, нижче Буші Могилів-Подільського району — 2,85-4,7 м. куб/сек.

Живлення річки — переважно снігове й дощове. На річці функціонують ГЕС:в с. Мазурівка, Скалопіль, Івонівка, Слобода Бушанська, Петрашівка, Біла. Готуються до пуску ГЕС у Володіівці та Саінці. Воду Мурафи використовують для водопостачання, гідроенергетики та зрошування. Практикується риборозведення.

Розташування

ред.

Мурафа тече Подільською височиною спершу на південний схід (місцями на схід), далі поступово повертає на південь і південний захід. У пониззі знову тече на південь та південний схід. Впадає до Дністра на південний захід від міста Ямполя.

Притоки

ред.

Ліві

ред.

Праві

ред.
  • Садківка,
  • Річка без назви - протікає у Шаргородському й Чернівецькому районах. Бере початок на північному заході від Лісничівки. Тече переважно на південний схід і в Саїнці впадає в Мурафу за 70 км від її гирла. Довжина річки 14 км. Площа басейну 36,6 км². На деяких ділянках пересихає.
  • Мурашка,
  • Річка без назви (балка Глибичек) - протікає у Чернівецькому районі. Бере початок на південному сході від Гонтівки. Тече переважно на південний схід через присілок Скалопіль і впадає у Мурафу за 52 км від її гирла. Довжина річки 6 км. Площа басейну 12 км².
  • Лозова.

Цікаві факти

ред.

Долина річки облаштована ставками. Перший ставок у селі Мальчівці Барського району. Далі річка від цього ставу тече по широкій розлогій долині, її ширина від 15 до 30 м. Долина з Барського району переходить у Жмеринський біля села Кудіївці.

На межі районів з'являються перші поклади вапняку — залишки Сарматського моря. Ці вапняки з давніх часів використовувались для будівництва і випалювання вапна. Тут є багато кар'єрів та зарослих воронок. Цей рельєф нагадує місячний ландшафт. Тут місцеві дослідники знайшли рідкісну рослину Червоної книги України — сон білий. Далі долина річки від села Кудіїці до села Олександрівки дуже заболочена, заросла очеретом, рогозом, осокою. Це пов'язано з колишніми дренажними системами і штучною зміною русла, що призвело до негативних наслідків.

На правому березі східніше розміщуються селище Шевченкове, село Носківці, хутір Демків, село Олексіївка, трохи далі від річки — село Кам'яногірка. На лівому березі села: Олександрівка, Слобода-Носковецька, Станіславчик, селище Травневе, село Тарасівка.

На території району по річці Мурафа розміщуються 4 великі ставки: Олександрівський — 1,5 км, Носківецький — 2,5 км, Станіславчицький — 3,5 км, Тарасівський — 1,5 км.

Цікавими об'єктами природи є джерела — підземні річки по берегах Мурафи. Біля села Носківці на лівому березі річки в урочищі Тартак є два джерела підземної річки, що витікають з вапняків з великою швидкістю — до 20 м/хв. Ширина їхніх русел сягає 1,5 м. Це так звані Вусикові криниці. За якістю води вони не поступаються знаменитій «Регіні». Цю воду колись набирали і везли в Петроград на прохання хворого поета С. Я. Наданні, що два роки проживав у селі Носківцях у маєтку поміщиці-меценатки Ю. С. Пащенко. Вода була лікувальною для поета.

За 1,5 км від цього місця, вгорі, розташоване урочище Безова долина, в якій є невелике джерело з доброю водою, і струмок, що впадає в річку. Тут же, в урочищі Тартак, на правому березі впадає притока Куртова з глибокою V-подібною долиною, та східніше річка Морозко, що бере початок в центрі Носковець біля відомих Морозових криниць. Вони живлять водою весь водогін села. За ці криниці згадується у «Трудах Подольского епархиального комитета» за редакцією Сіцінського. (Кам'янець-Подільський 1908 р.). Далі від урочища Тартак розміщується урочище Запір. Ця територія раніше була зайнята ставком. Тут збереглися багато рідкісних водних рослин, а також тварин. Трапляються ондатри, видри. Цікавим джерелом, що живить річку Мурафу, є на правому березі струмок, який витікає з підземної річки в урочищі Ґуральня, що біля села Травневе. Вода тут також високої смакової якості. До революції тут був спиртовий завод-ґуральня. Далі, через кілометр від Ґуральні над трасою ЖмеринкаШаргород, біля млина, на цьому ж березі є ще одне джерело-криниця, що живить Мурафу. Вода має високі смакові якості. Старожили с. Травневого розповідають, що раніше євреї з с. Станіславчика і м. Жмеринки приїжджали сюди брати воду на чай. Через два кілометри на цьому березі є ще одне джерело — піддземна річка Кам'яна. Вода з нього витікає з великою швидкістю і бризками. Трохи далі від нього розміщено село Кам'яногірка. Далі, на східній окраїні району, після Тарасівського ставка в Мурафу впадає невелика права притока, на якій є водоспад заввишки до 3 м. Вода падає з двох уступів. Раніше була побудована турбіна вчителем Василем Павловичем Тиквачем, що виробляла електричний струм.

Примітки

ред.
  1. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 235 (Кам'яниця № 1)
  2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 75

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  • Morachwa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 665. (пол.)
  • Яцентюк Ю.В., Гришко С. В., Воровка В. П. Ландшафтні комплекси регіонального ландшафтного парку „Мурафа”. Людина та довкілля. Проблеми неоекології. Вип.35. 2021. С. 93-104. [1]