Мужилів

село в Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області України

Мужи́лів — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Населення — 1504 особи (2001). Адміністративний центр колишньої Мужилівської сільської ради. До 1990 року належало до Бережанського району. У зв'язку з переселенням жителів після німецько-радянської війни хутір Дерениха виключений із облікових даних.

село Мужилів
Церква Святого Василія Великого
Церква Святого Василія Великого
Церква Святого Василія Великого
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Підгаєцька міська громада
Код КАТОТТГ UA61040370210067393
Основні дані
Засноване 1447
Населення 1 504
Площа 35,940 км²
Густота населення 41,85 осіб/км²
Поштовий індекс 48011[1]
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°18′26″ пн. ш. 25°05′41″ сх. д. / 49.30722° пн. ш. 25.09472° сх. д. / 49.30722; 25.09472Координати: 49°18′26″ пн. ш. 25°05′41″ сх. д. / 49.30722° пн. ш. 25.09472° сх. д. / 49.30722; 25.09472
Середня висота
над рівнем моря
368[2] м
Водойми річка Мужилівка
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Мужилів. Карта розташування: Україна
Мужилів
Мужилів
Мужилів. Карта розташування: Тернопільська область
Мужилів
Мужилів
Мапа
Мапа

CMNS: Мужилів у Вікісховищі

Географія ред.

Село розташоване поблизу міста Підгайці, на річці Мужилівка, правої притоки Коропця.

Історія ред.

Запис 21 грудня 1439 року в «Актах ґродських та земських» свідчить про існування поселення (села або міста) Мужилів (згадується Стефан з Мужилова, лат. Stephano de Muzilow).

  Stanislaus Zawalowsky IIII-or homines videlicet Hrin, Doleschko, Schamschur, Oxenthi in Stephano de Muzilow abs pena est lucratus.  

(Запис № 712)[3]

Наступна писемна згадка — 1447 року.

1903 року градобій знищив усі посіви.

7 травня 1906 року відбувся Мужилівський селянський страйк проти поміщика Бохенського. Розпочався відмовою вийти на роботу в поле і вимогами збільшити заробітну плату, скорочення робочого дня та розподілу панських пасовищ. Штрейкбрехерів, яких охороняли жандарми, страйкарі прогнали з панського поля. Ідейний натхненник страйку — Володимир Бачинський, адвокат з Підгайців, посол до австро-угорського парламенту. 12 травня страйк придушили війська під керівництвом намісника краю Анджея Потоцького. 76 селян засудили до тюремного ув'язнення. Мужилівський страйк мав виразне соціальне і національне спрямування як частина загальної радикалізації та політизації галицьких українців кінця XIX — початку XX століття щодо захисту своїх прав.[4]

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади[5].

17 липня 2020 року, у результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району[6].

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1496 осіб, з яких 681 чоловік та 815 жінок[7].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1501 особа[8].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Відсоток
українська 99,80 %
російська 0,20 %

Релігія ред.

Пам'ятки ред.

Пам'ятники ред.

  • Тарасу Шевченку (1993),
  • символічна могила Борцям за волю України (1990, реставрована 1999),
  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965),
  • на місці перепоховання воїнів РА (1985),
  • пам'ятні хрести на честь скасування панщини та боротьби за тверезість,
  • поховання вояків УПА.

У бою за с. Мужилів загинули 3 вояки. Імена їх досі невідомі. Поховані в спільній могилі на цвинтарі. Могила доглянута, упорядкована, встановлено обеліск.[10]

Соціальна сфера ред.

Працюють ЗОШ I—II ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Мешкали, перебували ред.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. ВПЗ Мужилів Тернопільської дирекції. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  2. Прогноз погоди в с. Мужилів. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 29 червня 2022.
  3. Акти ґродські і земські. — Львів, 1887. — Т. 12. — С. 73. (пол., лат.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2021. Процитовано 25 лютого 2019.
  4. Колодницький С., Ханас В. Мужилівський селянський страйк 1906 року // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 573. — ISBN 966-528-199-2.
  5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  10. Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. — 96 с.
  11. In memoriam. Помер Голова видавництва «Літопис УПА» Мирон-Михайло Лущак. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 5 червня 2018.

Джерела ред.