Церква святого Василія Великого (Мужилів)

парафія і храм УГКЦ у Мужилові Тернопільської области України

Церква святого Василія Великого в Мужилові — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Мужилів Тернопільського району Тернопільської области. Пам'ятка архітектури місцевого значення[1].

Церква святого Василія Великого (Мужилів)

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Мужилів
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1703

CMNS: Церква святого Василія Великого у Вікісховищі

Історія церкви ред.

Парафія є матірною до парафії тою ж села церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Перша згадка про тоді ше православну парафію і храм датується 1447 роком. У 1620 і 1621 роках татари спалили церкву, дім священника і 38 хат села. На згадку про те залишився хрест на місці, де була церква. У 1703 році церкву відбудували тоді вже греко-католики села.

Церква має дві назви, бо раніше називалася на честь Воскресіння Христового. Ця назва і донині збереглася в пам'яті парафіян, які з тієї причини святкують два празники на рік.

З шематизму за 1718 рік відомо, що церква належала до УГКЦ. У її лоні парафія і храм були до 1946 року. У 1946—1959 роках парафія і храм належали РПЦ. У 1959 році державна влада храм закрила і використовувала як шкільний склад. У 1992 році парафія повернулася в лоно УГКЦ. Того ж року храм було освячено.

У 1999 році парафію візитував єпископ Михаїл Колтун. У церкві зберігаються мощі святого Василія Великого.

Діють припарафіяльні: братство «Святої Варвари», спільнота «Матері в молитві», Вівтарна дружина.

У власності парафії є проборство. Біля церкви є фігура Матері Божої, хрест і капличка на місці тої, яку спалили в 1621 році.

Парохи ред.

  • о. Григорій (1683),
  • о. Ярема,
  • о. Павло,
  • о. Іван Григорович (1718—1740),
  • о. Стефан Корнелевич (1742—1759),
  • о. Ілля Литвинович (1809—1864),
  • о. Софроній Онишкевич (1906),
  • о. Іван Барановський (1891—1940),
  • о. Петро Барановський (1940—1944),
  • о. Роман Гурно (1945—1958),
  • о. Михайло Касіян (з 1992).

Примітки ред.

Джерела ред.