Мрконіч-Град
Мрконіч-Град (босн. і хорв. Mrkonjić Grad, серб. Мркоњић Град) — місто на заході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади і субрегіону.
| Місто
Мрконіч-Град
Mrkonjić Grad/Мркоњић Град 
Координати 44°25′01″ пн. ш. 17°05′02″ сх. д.H G O
|
.svg)
Історія ред.
.jpg)
За свою історію місто кілька разів змінювало назву: Горнє-Клоке (Gornje Kloke), Нове Яйце (на противагу місту Яйце), Варцар(ев) Вакуф (Varcar(ev) Vakuf «вакуф Варцара») і на кінець — нинішня. Останнє перейменування відбулося в 1924 році, після того, як король Петро I Карагеоргієвич узяв собі псевдонім «Мрконіч» у боях під час повстання (1875—1878) проти Османської імперії.
Із 1929 по 1941 рік Мрконіч-Град входив до складу Врбаської бановини Королівства Югославії.
У Другу світову війну місто уславилося як місце першого засідання ЗАВНОБіГ 25 листопада 1943 року, коли Боснію і Герцеговину було проголошено спільною республікою сербів, хорватів і боснійців.
Під час боснійської війни з 1992 по 1995 рік місто перебувало у межах території, контрольованої боснійськими сербами. Воно також відоме у зв'язку з інцидентом, коли у червні 1995 року ВПС США втратили один свій F-16.[4] Його пілот Скотт О'Грейді (Scott O'Grady) поневірявся шість днів, перш ніж його врятували американські морські піхотинці. 8—12 жовтня 1995 року Мрконіч-Град перебував у руках хорватської армії і війська боснійських хорватів, які взяли місто в ході операції «Південний напрям».
За умовами Дейтонської мирної угоди місто перейшло до Республіки Сербської[5]. У 1996 році у Мрконіч-Граді було виявлено масове поховання, що містило тіла 181 серба, здебільшого цивільних осіб. Майже всі вони загинули від рук мусульмансько-хорватських сил у другій половині 1995 року[6].
Демографія ред.
| Національність[7] | 2013 | 1991 | 1981 | 1971 |
| Мусульмани | 1450 (17,21 %) | 1414 (21,41 %) | 1419 (34,70 %) | |
| Серби | 5945 (70,58 %) | 4077 (61,75 %) | 2156 (52,72 %) | |
| Хорвати | 354 (4,20 %) | 427 (6,46 %) | 406 (9,92 %) | |
| Югослави | 470 (5,58 %) | 618 (9,36 %) | 62 (1,51 %) | |
| Інші та невизначені | 203 (2,41 %) | 66 (0,99 %) | 46 (1,12 %) | |
| Разом | 7915[1] | 8422 | 6602 | 4089 |
Примітки ред.
- ↑ а б Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013, РЕЗУЛТАТИ ПО НАСЕЉЕНИМ МЈЕСТИМА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
- ↑ 2004 Nacelnici (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2006. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ Sistematski spisak općina i naselja (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 18. 9. 2015.
- ↑ AFSOUTH Fact sheets. AF South Nato. 7 березня 2011. Архів оригіналу за 13 травня 2011. Процитовано 6 серпня 2016.
- ↑ Dayton Accords - international agreement. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 6 серпня 2016.
- ↑ Another Mass Grave Is Excavated in Bosnia. The New York Times. 6 квітня 1996. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 26 вересня 2014.
- ↑ Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ и СФРЈ, попис становништва 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, и 1991. године. (сербо-хорв.)
Посилання ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Milan Vasić, Mrkonjić-Grad, Enciklopedija Jugoslavije, 6, Zagreb 1965, 173.
- Mrkonjić-Grad, fotomonografija, (Ivan Lovrenović), Mrkonjić-Grad 1973.
- Svjetlost Evrope u BiH, Sarajevo 2004, 34.