Відкрити головне меню

ОписРедагувати

Шапинка діаметром 4-12 см, іноді до 15 см, напівсферична. Відмінною рисою виду є суха матова, оксамитово-коричнева шапинка з світлішими краями. Шкірочка на капелюшку суха, дрібнозерниста і майже фетрова, з часом стає більш гладкою, після дощу трохи слизька. З часом стає сухою і бархатистою, а забарвлення змінюється від коричневого до червонувато-коричневого і буро-коричневого.

Ніжка циліндрична, заввишки до 12 см, затовшки 6-20 мм. Ніжка зазвичай забарвлена ​​в світліші тони, ніж капелюшок, часто вигнута. Колір ніжки змінюється від світло-коричневого і жовто-коричневого до червонувато-коричневого.

М'якоть щільна, білувата з жовтуватим відтінком, при натисканні злегка синіє. Має слабкий грибний смак і запах. Гіменофор в молодому віці кремово-жовтуватий, пізніше жовто-зелений.

Спори жовтуваті.

Поширення та екологіяРедагувати

Росте в листяних лісах, особливо під дубами і буками, а також в мішаних і хвойних лісах з ялиною. Плодоносить наприкінці літа й восени. Зустрічається, як правило, групами. Поширений по всій Європі.

Практичне використанняРедагувати

Їстівний гриб низької якості. Перед вживанння варто відварити 10-15 хв. Смажать, сушать.

ПосиланняРедагувати

Thomas Rödig: Die europäischen Arten der Gattungen Xerocomus s. str. und Xerocomellus nach dem Gattungskonzept von Šutara 2008 sowie Abgrenzung zu verwandten europäischen Gattungen und Arten[недоступне посилання з червень 2019]. 2011, abgerufen am 19. Februar 2012 (PDF; 215 KB, 21 Seiten).