Північний міст (Київ)
Північний міст | |
---|---|
50°29′28″ пн. ш. 30°32′14″ сх. д. / 50.491111111111° пн. ш. 30.537222222222° сх. д. | |
Офіційна назва | Північний міст |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Галузь застосування | автомобільний |
Перетинає | Дніпро |
Тип конструкції | Однопілоновий вантовий |
Основний прогін | 300 м |
Загальна довжина | 816 м |
Ширина | 31,4 м |
Висота конструкції | 119 м [1] |
Кількість смуг руху | 4+4 |
Початок будівництва | 1971 |
Відкрито | 3 грудня 1976 |
Північний міст у Вікісховищі |
Півні́чний міст (до 2018 року — Московський міст) — міст через Дніпро у Києві, пам'ятка архітектури. Введений в експлуатацію 3 грудня 1976[2]. Інженери Г. Б. Фукс, Б. М. Гребень, Є. А. Левинський, Б. С. Романенко, архітектор А. В. Добровольський.
Міст пов'язує правобережні житлові райони з житловими масивами Райдужний, Троєщина, Воскресенка. Північний мостовий перехід – це цілий комплекс споруд, який складається з підходів до мостів через Дніпро і Десенку, дороги на Трухановому острові, з'їздів на базу відпочинку «Дніпрові хвилі», автостоянки. Довжина мосту через Дніпро – 816 метри, а мосту через Десенку – 732 метри.[3]
Історія мосту
ред.Північний міст почали проєктувати в 1968 році. Завданням проєктувальників на чолі з Георгієм Фуксом було зробити максимально довгий проліт мосту. Це було потрібно для проходу великих суден. Міст будували близько до вже наявного Рибальського залізничного моста (раніше – Петрівського). Якби проліт нового моста був би закоротким, габаритні судна не змогли би безпечно маневрувати. Зробити такий великий проліт вирішили завдяки вантовій конструкції. Вантовий міст – це такий, у якому мостове полотно підвішується за канати (ванти) до високого стовпа – пілона.[3]
Будувати міст почали в 1971 році й відкрили в 1976-му.
Північний міст став першим у СРСР вантовим мостом з одним пілоном. Довжина вантового прольоту, який розташований біля лівого берега, складає 300 метрів. Він підвішений за пілон висотою 119 метрів вантами зі сталевих канатів. Форму пілона у вигляді літери «Л» придумав архітектор Анатолій Добровольський (він же автор проєкту готелю «Україна» й Головпоштамту на Хрещатику, Будинку художника в Києві), за цю роботу він не отримав грошей. Правобережна частина мосту через Дніпро – естакада з прогонами по 63 метри.[3]
1981 року авторський колектив за розробку проєкту удостоєний премії Ради Міністрів СРСР.
Опис
ред.Складається з вантового мосту через Дніпро (довжина 816 м, ширина — 31,4 м), мосту через Десенку — (довжина 732 м) та шляхопроводу через проспект Володимира Івасюка (довжина 55 м).
Судноплавна частина Північного мосту перекрита однопілоновою вантовою системою, розміщеною біля лівого берега; правобережна частина моста — естакада з прогонами по 63 м. Сталеву балку жорсткості у вантовому прогоні підтримують ванти із сталевих канатів (по 20 — 40 у ванті). Загальна довжина вантових канатів 54,6 км. Канати були виготовлені на заводі і привезені до Києва вже в готовому стані. Усі металоконструкції виготовлені підприємством «Воронежстальмост» у Воронежі[4]
Ванти спираються на А-подібний пілон (висота — 119 м). Висота від проїзної частини до склепіння пілону 53 метри. У двох ногах пілону розташовано по одній монтажній шахті із залізними драбинами у 8 прольотів кожна. Над склепінням тунелі сходяться. Усередині пілону є кімнатка площею близько 10 м². Угорі на пілоні — скульптурне зображення герба Києва (скульптори Б. С. Довгань, Ф. І. Юр'єв). З кожного боку від гербу існує по одному балкончику.
На Північному мосту 5 листопада 1983 була відкрита тролейбусна лінія від станції метро «Почайна» на Воскресенку (маршрут № 29), а 14 липня 1984 — на Троєщину (маршрут № 30).
До 2005 автомобільний транспорт рухався трьома смугами у кожному напрямі; ширина розподільної смуги — 2,2 м, захисних смуг з боків проїзної частини — 0,5 м, тротуарів — 2,85 м. У серпні 2005 на мосту завдяки ущільненню смуг була додана реверсивна смуга руху. Це призвело до значного зростання аварійності на мосту. З метою зменшення кількості ДТП та постраждалих людей з 24 грудня 2007 реверсивна смуга була замінена відбійником, а кількість смуг через зменшення їхньої ширини збільшена до чотирьох у кожному напрямку.
Є частиною Малої окружної дороги.
Перейменування
ред.З моменту відкриття у 1976 році й до 2018 року міст називався Московським, хоча Північний – це була його проєктна назва.[3]
До 2018 року міст носив назву «Московський».
У червні — серпні 2015 року Київська міська державна адміністрація провела громадське обговорення щодо перейменування Московського мосту на міст імені Георгія Фукса.[5] Раніше міст також пропонували перейменувати на Північний, Троєщинський або міст імені Степана Бандери (за аналогією з колишнім Московським проспектом). Пункт щодо перейменування мосту був виключений з проєкту рішення на засіданні профільної комісії, тому питання перейменування мосту не було винесено на розгляд сесії Київради 6 жовтня 2016 року.[6] Деякі ЗМІ надали помилкову інформацію, начебто рішення про перейменування мосту було ухвалене[7][8].
22 лютого 2018 року на пленарному засіданні депутати Київради ухвалили рішення про перейменування мосту на Північний[9]. 23 березня 2018 року рішення опубліковане у офіційному виданні Київської міської ради — газеті «Хрещатик»[10].
Цікавий факт
ред.Проєкт Північного моста архітектор Анатолій Добровольський розробив безкоштовно. Керівник колективу інженерів, які брали участь у будівництві, Георгій Борисович Фукс розповідає:[11]
— Хто придумав форму пілона Московського мосту, що нагадує букву «Л»?
— Професор архітектури Анатолій Добровольський, нині, на жаль, покійний. Причому цю роботу він виконав безкоштовно. Вийшло так: директор мостобудівного тресту Ісаак Баренбойм 1 вересня повів до школи, в перший клас, свого онука. І випадково зустрів Добровольського, який привів сина. Розговорилися. Баренбойм розповів, що в нашому колективі немає архітектора. Добровольський запропонував свою допомогу. Але взяти його в штат ми не могли: він викладав у художньому інституті, а працювати де-небудь за сумісництвом тоді забороняли. Так що за проєкт пілона Добровольський не отримав ні копійки. |
Пам'ять
ред.29 січня 2000 року Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» ввела в обіг художню поштову марку «Московський міст. Київ. 1976» (№ 296). Художник марки — М. Лашкевич.
Аварійність
ред.За аварійністю Північний міст залишається найаварійнішою ділянкою Києва[12]. Зазвичай ДТП трапляються у вранішню або вечірню годину пік. Ці аварії часом стають початком транспортного колапсу в Києві. Через ДТП на Північному мості дорожній затор може тягнутися від нього проспектом Степана Бандери, вулицями Олени Теліги, Вадима Гетьмана, Чоколівським бульваром аж до Севастопольської площі і далі у центр міста. Довжина такого затору може становити понад 15 км.
Таку велику аварійність та смертність на мосту місцеві мешканці пояснюють у різний спосіб. Одні говорять, що іноді це пов'язано із резонансом дорожнього полотна, коли з одного кінця мосту фури на великій швидкості в'їжджають на міст, а на іншому кінці машину може відкинути на декілька метрів. Також стверджують, що у місці, де Північний міст переходить на Лівий берег, колись існувало старе кладовище, на якому ховали мешканців Вигурівщини.
Зображення
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Мости України на skyscraperpage
- ↑ «День народження Московського моста» — третього грудня виповнюється 30 років відтоді, як його було введено в експлуатацію // Хрещатик. — 2006. — 28 листоп. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 11 серпня 2010.
- ↑ а б в г Думали, у Києві лише два аварійні мости через Дніпро? – З Північним теж проблеми. Village (укр.). 14 листопада 2024. Процитовано 25 листопада 2024.
- ↑ http://www.stalmost.ru/foto/
- ↑ Обговорення щодо перейменування Московського мосту в місті Києві на міст імені Георгія Фукса // Офіційний сайт Київської міської державної адміністрації. — 2015. — 10 червня. — 10 серпня.
- ↑ Стенограма пленарного засідання Київської міської ради 6 жовтня 2016 року // Офіційний сайт Київської міської ради. — 2016. — 6 жовтня.
- ↑ У Києві перейменували Московський міст [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Экономические известия
- ↑ Решение принято: Московский мост переименовали, а еще для 10 улиц придумали новые имена. (рос.)
- ↑ Рішення Київської міської ради Про перейменування мосту у місті Києві (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2022.
- ↑ Рішення Київської міської ради «Про перейменування мосту у місті Києві» № 327/4391 від 22 лютого 2018 р. // Хрещатик. — 2018. — 23 березня. — № 32 (5083). — С. 7 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2022. Процитовано 23 березня 2018.
- ↑ Г. Б. Фукс — інтерв'ю газеті «Факты и комментарии», 7 грудня 2006 р.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Московський міст залишається найаварійнішою ділянкою Києва
Посилання
ред.- Сторінка моста на SkyscraperPage (англ.)
Джерела
ред.- Веб-енциклопедія Києва.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — С. 400.
- Киев: Архитектурно-исторический очерк / М. М. Шулькевич, Т. Д. Дмитренко. — Изд. 6-е, доп. и перераб. — К.: Будівельник, 1982. — 448 с., ил. (рос.)