Морачевський Пилип Семенович

український громадський діяч, поет, перекладач

Пили́п Семе́нович Мораче́вський (псевд.- Хвилимон Галузенко; 14 (26) листопада 1806(18061126) — 26 вересня 1879 за іншими даними 17 (29) квітня 1879[2]) — український письменник, педагог, науковець, лексикограф, перекладач[3], просвітитель та книгознавець[4]. У 1860 році П. Морачевським був здійснений переклад Нового Завіту українською мовою, але заборонений Валуєвським циркуляром 1863 року та був виданий у 1906 році[5].

Пилип Семенович Морачевський
Народився14 (26) листопада 1806(1806-11-26)
Чернігівський район, Україна
Помер26 вересня 1879(1879-09-26) (72 роки)
ГромадянствоРосійська імперія
Діяльністьпоет, перекладач
Сфера роботитворче та професійне письмоd[1], філологія[1], Переклади Біблії[1], school inspectiond[1] і school inspectiond[1]
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна

S:  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

ред.

Пилип Семенович Морачевський народився 26 (14 за ст.ст.) листопада 1806 р в селі Шестовиця Чернігівського повіту в сім'ї небагатого шляхтича.

Навчався в повітовій школі в Чернігові. Потім у міській гімназії, яку через п'ять років успішно закінчив.

1823 року закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету.

У 18321849 роках викладав математику і російську словесність у навчальних закладах Сум, Луцька, Кам'янця-Подільського. Зокрема, у 1835—1840 роках викладав логіку та російську словесність, а в 1840—1849 роках працював інспектором у Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії [6].

Почав писати поетичні твори з 1830-х рр. (найвідоміші поеми «Чумаки, або Україна з 1768 року» та «До чумака, або Війна янгло-хранцузо-турецька»).

В 1831 році в «Украинском альманахе» (Харків) друкуються перші вірші Морачевського — «Первое мая», «Монастырь», «Дорога».

В грудні 1833 пише віршовану п'єсу «Чумаки».

У 18491859 роках — інспектор Ніжинського ліцею князя Безбородька та міської гімназії.

В 1853 року Морачевський подав на розгляд Імператорської академії наук створений ним «Словарь малороссийского языка».

В 1854 році — в «Киевских губернских ведомостях» надрукований вірш «Великому цареві нашому». В 1855 — в Києві з'явилася окремою книжечкою поема «До чумака, або Война янгло-хранцузо-турецька у 1853—1854 роках», з доданими до неї трьома віршами-панегіриками царям Миколі І і Олександрові ІІ.

Поема «До чумака…» побудована у формі звернення до уявного образу чумака. Який десь подівся, може: «розхвабрувався і в чорноморці записався» і тепер воює проти чужинців. Так виникла можливість розповісти про різні етапи тієї війни, яка точилася на Чорному морі, в Криму, на Балтиці, на Білому морі, при обороні Петропавловська-Камчатського.

Ось один з епізодів поеми:

Чорна хмара від заходу: Небо покриває…
Україна плаче, тужить,
Що долі не має.
Вражі ляхи всі шляхи,
Мов сарана, вкрили,
Верховодять на Вкраїні,
Як зможуть їх сили.
Чванна шляхта по городах,
По селах гасає;
П'є, гупяє, що де зуздрить — : Собі загрібає;
Бідний народ український: Нівечить, як хоче;
Ріже, мучить божевільна,
Ще й собі регоче!
І козаки, і жінки їх,
І діти, і хати — : Все її… Що хоче робить…

В 1859 році виходить у відставку. Наступні двадцять років живе з родиною (мав трьох синів і двох дочок) у селі Шняківка Ніжинського повіту.

П. С. Морачевський відомий в історії української культури як перший перекладач книг Нового Завіту та Книги псалмів українською літературною мовою. Ці переклади і сьогодні вважаються одними з найкращих, проте доля їх сумна, адже деякі з них так і не опубліковані й досі зберігаються в рукописах. Окремі тексти ще не віднайдені чи взагалі втрачені. П. Морачевський впродовж 1860—1865 років переклав такі книги Святого Письма: Євангеліє (1860), Діяння святих апостолів (кінець 1861 — початок 1862), Послання святих апостолів (1862—1863, місце знаходження невідоме), Апокаліпсис (1864) та Псалтир (кінець 1864 — травень 1865). Перекладач удосконалював переклади, тому вони мали не одну редакцію, зокрема, Євангеліє 1861 р. та 1864 р.; Діяння святих апостолів 1864 р.[7]

Російська академія наук визнала його переклад Євангелій найкращим серед усіх аналогічних слов'янських перекладів, але через мовну політику Російської імперії жоден із цих перекладів не був виданий за життя автора.

Лише в лютому 1905 року російська влада дала дозвіл на публікацію українського перекладу Святого Письма. Вперше надрукований навесні 1906 року (потім у 1914 і 1917 рр.) з благословення Святішого Синоду Російської Церкви, але дозволений для використання у церковних відправах був лише в період Української Центральної Ради за розпорядженням Всеукраїнської Православної Церковної Ради.

Євангелія в перекладах Морачевського були перевидані у Канаді (1948) і США (1966), їх досі використовують під час богослужінь. В Україні Євангеліє в перекладі П. Морачевського перевидане київським видавництвом «Простір» у 2011 році, а «Псалтир» — Національною бібліотекою України ім. Вернадського у 2015-му.

П. Морачевський написав рідною мовою також курс «Священної історії» для початкових шкіл і народного читання.

Помер 26 вересня 1879 p. в селі Шняківці поблизу Ніжина, де й похований на цвинтарі біля сільської церкви.

Вшанування пам'яті

ред.

В Чернігові та інших населених пунтках існує вулиця Пилипа Морачевського[8].

Видання творів

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Czech National Authority Database
  2. Реферат на тему: Життя і творчість Пилипа Морачевського. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
  3. Морачевський Пилип Семенович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 318—319.
  4. Перший повний переклад Псалтиря новою українською літературною мовою // Псалтир: переклад новою українською літературною мовою П. С. Морачевського (1865) / Національна академія наук України [та ін.]; пер. П. С. Морачевського; підгот. до вид. Л. А. Гнатенко; [дослід.: Л. А. Гнатенко, В. В. Німчука; відп. ред. Л. А. Дубровіна]. — К.: НБУВ, 2015. — С. 9. — 196 с. — (Пам'ятки української мови: серія канонічної літератури).
  5. Білокінь С. І. Біблії переклади українською мовою [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 257. — ISBN 966-00-0734-5.
  6. Викладачі Кам'янець-Подільської гімназії (1833—1920) [Архівовано 31 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Котенко, Т. Що може бути святіше для серця народу за слово Боже рідною мовою! : Листи П. С. Мочаревського до І. І. Срезневського 1862, 1864, 1874 рр. / Тетяна Котенко // Українська мова. — 2011. — № 4. — С. 54-62.
  8. Розпорядження міського голови «Про перейменування вулиць міста» [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.] // Офіційний вебпортал Чернігівської міської ради, 19 лютого 2016 р.

Література

ред.

Посилання

ред.

Відеоматеріали про П. Морачевського

ред.