Морацизин

хімічна сполука

Морацизин (англ. Moracizine, лат. Moracizinum, іноді Моріцизин[1]) — синтетичний антиаритмічний препарат, що є похідним фенотіазину[2][3], який може застосовуватися як перорально, так і парентерально.[4] Морацизин розроблений у колишньому СРСР в інституті фармакології Академії Медичних Наук СРСР під торговельною маркою «Етацизин»[5] у 70-х роках ХХ століття[6], та тривалий час застосовувався для лікування серйозних та небезпечних для життя шлуночкових аритмій[7] (у тому числі для лікування аритмій, викликаних передозуванням серцевих глікозидів[8]) як у колишньому СРСР, так і за його межами (схвалений FDA у 90-х роках ХХ століття[6]), проте був вилучений з фармакологічного обігу в 2007 році з міркувань безпеки.[9]

Морацизин
Moricizin.svg
Систематична назва (IUPAC)
ethyl [10-(3-morpholin-4-ylpropanoyl)-10H-phenothiazin-2-yl]carbamate
Ідентифікатори
Номер CAS 31883-05-3
Код ATC C01BG01
PubChem 34633
DrugBank DB00680
Хімічні дані
Формула C22H25N3O4S 
Мол. маса 427,518 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 38%
Метаболізм гепатичний
Період напіврозпаду 1,5-3,5 год.
Виділення гепатичний, нирковий
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B(США)

Лег. статус
Використання в/в, перорально

Фармакологічні властивостіРедагувати

Морацизин — синтетичний антиаритмічний препарат, який не віднесений до якогось конкретного підкласу антиаритмічних препаратів І класу, оскільки він має властивості, притаманні препаратам як Іа, так і Ів і Іс підкласів.[4][5] Механізм дії препарату полягає у інгібуванні швидких натрієвих каналів[4] (але у меншому ступені, ніж інші препарати Іс підкласу — флекаїнід і пропафенон[6]). Морацизин має місцевоанестезуючу та мембраностабілізуючу активність; препарат також зменшує збудливість, швидкість проведення і автоматизм у зв'язку із сповільненням проведення імпульсів по провідній системі серця.[4] Морацизин також вкорочує потенціал дії кардіоміоцитів (подібно до препаратів підкласу Ів), що призводить до вкорочення ефективного рефрактерного періоду шлуночків[6], проте мало впливає на рефрактерний період передсердь, атріовентрикулярного вузла, а також лише незначно впливає на деполяризацію шлуночків. Морацизин не впливає на провідність у синоатріальному вузлі та на внутрішньопередсердну провідність, і тільки незначно впливає на тривалість синусового циклу та на час відновлення його активності.[4] Хоча морацизин знижує силу і швидкість скорочень міокарду (негативний інотропний ефект), при його застосуванні рідко спостерігалося прогресування серцевої недостатності.[6] Морацизин також має здатність зменшувати агрегацію тромбоцитів.[3][4] Морацизин тривалий час застосовувався для лікування як передсердних, так і шлуночкових аритмій, а також порушень ритму при наявності додаткових шляхів проведення імпульсу. При шлуночкових аритміях його ефективність була дещо вищою, ніж у препаратів підкласу Ів (лідокаїну, мексилетину), але нижчою, ніж препаратів класу Іс (пропафенону, етацизину, флекаїніду).[6] При клінічних дослідженнях морацизину, проведених на території США, спостерігалось збільшення смертності від неуточнених причин від 5,4 до 7,2 % при застосуванні препарату.[10] Хоча й не було доведено безпосереднього зв'язку смертності безпосередньо із застосуванням препарату, від застосування морацизину як антиаритмічного препарату відмовились більшість країн світу.[9]

ФармакокінетикаРедагувати

Морацизин добре та повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біоступність при пероральному прийомі становить лише 38 %), що пов'язано із ефектом першого проходження через печінку.[3] При парентеральному застосуванні біодоступність становить 100 %. Препарат майже повністю(на 95 %) зв'язується з білками плазми крові.[4] Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 0,5—2 годин після перорального застосування.[3][4] Метаболізується препарат у печінці з утворенням 26 метаболітів, серед яких є як активні, так і неактивні.[3][4] Морацизин індукує власний метаболізм у печінці, а також частково включається у ентерогепатичну циркуляцію.[3][4] Виводиться препарат у вигляді метаболітів із переважно із жовчю, частково виводиться із сечею. Період напіввиведення етацизину становить 1,5—3,5 години[3][4] (може варіювати від 3 до 12 годин, а тривалість напіввиведення деяких метаболітів може бути ще вищою[6]), цей час може збільшуватися при печінковій та нирковій недостатності.[3][4]

Показання до застосуванняРедагувати

Морацизин застосовувався при шлуночковій та надшлуночковій екстрасистолії, шлуночковій та надшлуночковій тахікардії, пароксизмах миготливої аритмії та при інтоксикації серцевими глікозидами.[3][4]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні морацизину спостерігались наступні побічні ефекти[3][4]:

ПротипоказиРедагувати

Морацизин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, синоатріальній блокаді II ступеня, AV-блокаді II—III ступеня (без наявності кардіостимулятора), блокаді правої ніжки пучка Гіса, що поєднується із блокадою одної з гілок лівої ніжки, внутрішньошлуночковій блокаді, хронічній серцевій недостатності II—III ступеня, важкій артеріальній гіпотензії, кардіогенному шоці, важкій нирковій або печінковій недостатності, при вагітності та годуванні грудьми, а також у дитячому віці.[3][4]

Форми випускуРедагувати

Морацизин випускався у вигляді таблеток по 0,1; 0,25 та 0,3 г; та ампул по 2 мл 0,5 % розчину для парентерального застосування.[3] На 1 червня 2016 року в Україні не зареєстрований.[11]

ПриміткиРедагувати

  1. Ahmmed, G. U.; Hisatome, I.; Kurata, Y.; Makita, N.; Tanaka, Y.; Tanaka, H.; Okamura, T.; Sonoyama, K.; Furuse, Y.; Kato, M.; Yamamoto, Y.; Ogura, K.; Shimoyama, M.; Miake, J.; Sasaki, N.; Ogino, K.; Igawa, O.; Yoshida, A.; Shigemasa, C. (2002). Analysis of moricizine block of sodium current in isolated guinea-pig atrial myocytes. Atrioventricular difference of moricizine block. Vascular pharmacology 38 (3): 131–141. PMID 12402511. doi:10.1016/S1537-1891(02)00213-6.  (англ.)
  2. Похідні фенотіазину. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 4 червня 2016. 
  3. а б в г д е ж и к л м н Морацизин. Первый МГМУ им. Сеченова [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с http://www.vidal.ru/drugs/molecule/709 [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. а б ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ И АНТИАРИТМИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ ПРЕПАРАТОВ I КЛАССА ЭТМОЗИНА И ЭТАЦИЗИНА В УСЛОВИЯХ АКТИВАЦИИ ПАРАСИМПАТИЧЕСКОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. а б в г д е ж Побочные эффекты пропафенона. Этмозин — морицизин [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. British National Formulary (вид. 59th). British Medical Journal Publishing Group, Pharmaceutical Press. 2010.  (англ.)
  8. Этмозин (Aetmozinum) [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. а б Shire Announces Ethmozine will be Available until December 31, 2007. Heart Rhythm Society. Архів оригіналу за грудень 10, 2011. Процитовано червень 4, 2016.  (англ.)
  10. Effect of the Antiarrhythmic Agent Moricizine on Survival after Myocardial Infarction. New England Journal of Medicine 327 (4): 227–233. 1992. PMID 1377359. doi:10.1056/NEJM199207233270403.  (англ.)
  11. Державний реєстр лікарських засобів України. http://www.drlz.kiev.ua/ [Архівовано 9 січня 2016 у Wayback Machine.]

ПосиланняРедагувати