Відкрити головне меню

Монастиро́к — село в Україні, в Романівському районі Житомирської області. Населення становить 86 осіб.

село Монастирок
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Романівський
Рада/громада Ясногородська сільська рада
Код КОАТУУ 1821486902
Основні дані
Населення 86
Площа 44,9 км²
Густота населення 1,92 осіб/км²
Поштовий індекс 13020
Телефонний код +380 4146
Географічні дані
Географічні координати 50°10′21″ пн. ш. 28°02′18″ сх. д. / 50.17250° пн. ш. 28.03833° сх. д. / 50.17250; 28.03833Координати: 50°10′21″ пн. ш. 28°02′18″ сх. д. / 50.17250° пн. ш. 28.03833° сх. д. / 50.17250; 28.03833
Середня висота
над рівнем моря
229 м
Водойми р. Синява
Місцева влада
Адреса ради 13020, Житомирська обл., Романівський р-н, с.Ясногород, вул.Т.Шевченка, 48
Карта
Монастирок. Карта розташування: Україна
Монастирок
Монастирок
Монастирок. Карта розташування: Житомирська область
Монастирок
Монастирок
Мапа

Зміст

Загальний описРедагувати

Підпорядковане Ясногородській сільській раді. Розташоване на двох річках: вздовж села з півночі на південь протікає річка Синява, притока ЛІсної, а з заходу на схід — ЛІсна, притока Тетерева. Злиття двох річок розташоване на південь від села.

Село відоме з XVI ст., його назва походить від Свято-Троїцького жіночого монастиря, заснованого в XVI ст. після Берестейської церковної унії (1596 р.). Монастир використовувався як «форпост» для захисту православної віри від наступу католицизму. Після довгої боротьби він перейшов під керування черниць-василіянок.

ІсторіяРедагувати

У 1906 році село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 55 верст, від волості 16. Дворів 18, мешканців 47[1].

Свято-Троїцький храмРедагувати

 
Вигляд храму з центральної вулиці села
 
Вхід до церкви

У 1561 році в селі був збудований храм Святої Трійці, який існує і понині. Був перебудований у 1863 році.

За часів радянської влади був закритий в 1935 році з паралельним знищенням всіх церковних приналежностей, іконостасу, ікон та церковних книг. Дерев'яна дзвіниця була розібрана на матеріали, які використали для колгоспних будівель. Церковний дзвін теж було перенесено в колгосп. Сам храм в 1935—1941 роках був складом, потім клубом.

7 липня 1941 року село було зайняте німецькими військами. Розпорядженням їх командирів на куполи церкви було повернуто хрести.

У 1949 році силами селян було виготовлено новий іконостас, повернуто дзвін у церкву, для якого спорудили нову цегляну дзвіницю.

Зараз храм числиться у списку пам'яток історії під номером 74 тип А-місц. Належить громаді УПЦ КП.

У 2014 році розпочачали ремонт-реконструкцію храму з використанням дешевих неавтентичних матеріалів, що поставило пам'ятку під загрозу зникнення.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати