Мокра Рокитна (річка)
Мокра Рокитна (рос. Яр Мокрая Ракитни[1]) — річка в Україні у Нововодолазькому районі Харківської області. Ліва притока річки Мжи (басейн Азовського моря).
Мокра Рокитна | |
---|---|
Витік | на північно-східній околиці села Мокра Рокитна |
• координати | 49°51′18″ пн. ш. 35°55′52″ сх. д. / 49.85500° пн. ш. 35.93111° сх. д. |
Гирло | Мжа |
• координати | 49°48′06″ пн. ш. 35°57′33″ сх. д. / 49.80167° пн. ш. 35.95917° сх. д. |
Басейн | Азовського моря |
Країни: | |
Довжина | ~7,38 км |
Опис
ред.Довжина річки приблизно 7,38 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 6,27 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,18 [2]. Формується декількома струмками та загатами[1].
Розташування
ред.Бере початок на північно-східній околиці села Мокра Рокитна. Тече переважно на південний захід і у селі Рокитне впадає у річку Мжу, праву притоку Сіверського Дінця.
Притоки
ред.Яр Вошивий - ліва притока [3]
Цікаві факти
ред.- Між селами Мокра Рокитна та Рокитне річку перетинає автошлях М29[2] (автомобільний шлях міжнародного значення в Україні, що є частиною Європейського маршруту E105. Проходить територією Харківської та Дніпропетровської областей. Загальна довжина — 163,8 км.).
- На правому березі річки у селі Рокитне розташований Маєток Куликовських[2].
- У минулому столітті на річці існували газгольдери та газові свердловини[4].
Примітки
ред.- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIII, лист: 14. Показаны территории: Харьковской губернии.
- ↑ а б в https://www.google.com.ua/maps/@49.8264462,35.9495359,14z?hl=uk. Архів оригіналу за 3 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
{{cite web}}
: Зовнішнє посилання в
(довідка)|title=
- ↑ [Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 123 (Вошивий № 2)]
- ↑ Генеральний штаб // Люботин // СРСР. УРСР Харківська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
Джерела
ред.- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 370