Млинці́ — страва з прісного яєчного рідкого тіста на гарячій сковороді, змащеній жиром. Млинці подають з різними закусками або начиненими. Млинці традиційні для кухонь слов'янських народів і вживалися ще в дохристиянські часи.

Млинці
Blini Tanya.jpg


Млинці

Слово «млинець» (прасл. *mlinъ) пов'язане з *melti («молоти») і означає «корж з меленого борошна»[1].

В українській кухніРедагувати

Млинці традиційно готуються на Масницю; на Волинському Поліссі — ще на осінні діди (Дмитра)[2].

Млинці можуть готуватися з пшеничного, кукурудзяного чи гречаного (гречаники) борошна або пшона чи манки.

НалисникиРедагувати

 
Налисники з начинкою

Нали́сники це тонкі млинці з начинкою, найчастіше з кисломолочним сиром.[3]

Млинці для налисників виготовляють з прісного яєчного рідкого тіста на гарячій пательні, змащеній жиром. Налисники начиняють домашнім сиром, варенням, грибами, м'ясом, ягодами, родзинками, відвареними крупами, риб'ячою ікрою тощо. Подають зі сметаною чи закусками.

Це традиційна страва української кухні. У польській кухні млинці з начинкою називаються налєшніки (пол. naleśnik).

У кухнях інших народівРедагувати

У французькій кухні популярною стравою є млинці-крепи.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. День святого Великомученика Димитрія. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 3 травня 2022. 
  3. Ольга Франко. Практична кухня  — Львів — Каменяр — 1993 р.— С.181

ЛітератураРедагувати


ПосиланняРедагувати