Мишо Смайлович (сербохорв. Mišo Smajlović, нар. 28 жовтня 1938, Сараєво) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Желєзнічар», а також національну збірну Югославії. По завершенні ігрової кар'єри — югославський та боснійський тренер. Очолював збірну Боснії та Герцеговини з 1999 по 2002 рік.[1]

Ф
Мишо Смайлович
Особисті дані
Народження 28 жовтня 1938(1938-10-28) (85 років)
  Сараєво, Королівство Югославія
Громадянство  Югославія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1958–1967 Югославія «Желєзнічар» 166 (88)
1967–1968 Бельгія «Стандард» (Льєж) 21 (5)
1968–1969 Югославія «Олімпія» (Любляна) 14 (4)
1969–1971 Югославія «Челік» (Зеніца) 19 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1963–1964 Югославія Югославія 4 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1975–1977 Югославія «Рудар» (Прієдор)
1988–1991 Югославія «Желєзнічар»
1994–1997 Боснія і Герцеговина «Желєзнічар»
1997–1999 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина U-21
1999–2002 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Кар'єра Мишо почалася в столичному клубі «Слога», невеликому аматорському клубі з рідного Сараєво.

У 1955 році він перейшов у молодіжну команду «Желєзнічара». Через два роки він підписав професійний контракт з клубом, зігравши за нього більше 400 матчів і забивши 241 гол. Якщо брати до уваги лише офіційні матчі, то він зіграв 190 ігор і забив 97 голів. Мишо став найкращим бомбардиром Першої ліги Югославії, в сезоні 1962/63, з 18 голами.

У 1967 році Смайлович перейшов у бельгійський «Стандард» (Льєж), де провів півтора сезони, після чого повернувся в Югославію, ставши гравцем «Олімпії» з Любляни.

Завершив професійну ігрову кар'єру в клубі «Челік» (Зеніца), за який виступав протягом 1969—1971 років, вигравши в останньому сезоні з командою Кубок Мітропи.

Виступи за збірну ред.

1963 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 4 матчі, забивши 1 гол. Забив він його 27 жовтня 1963 року в товариському матчі проти збірної Румунії. Журналісти називали його «Джентльменом в бутсах», проте через те, що Мишо ніколи не грав у великому югославському клубі, він мало отримав право зіграти за збірну.

Кар'єра тренера ред.

Після завершення ігрової кар'єри Мишо став тренером. Першим клубом Смайловича як тренера став «Рудар» (Прієдор), що виступав у республіканській лізі Боснії і Герцеговини.

Згодом очолив рідний «Желєзнічар». У ньому він також виконував посаду спортивного директора і зіграв важливу роль у збереження існування клубу під час Боснійської війни.

У 1997 році Мишо був призначений головним тренером молодіжної збірної Боснії та Герцеговини. Після відходу у відставку Фарука Хаджибегича у жовтні 1999 року, Смайлович був призначений в. о., а через кілька місяців став основним тренером збірної Боснії та Герцеговини. Після закінчення контракту 2002 року Мішо не став продовжувати контракт.

В даний час він живе в Сараєво, і не задіяний у футболі.

Титули і досягнення ред.

«Челік» (Зеніца): 1970/71

Примітки ред.

  1. Bosnia and Herzegovina 3-2 Turkey — TFF. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.

Посилання ред.