Відкрити головне меню

Миха́йлівкасело в Україні, у Драбівському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване на лівому березі річки Золотоношці за 5 км від районного центру — смт Драбів та за 16 км від залізничної станції Драбове-Барятинська. Населення — 1 059 чоловік (на 2009 рік).

село Михайлівка
Mihailiv drab gerb.png Mihailiv drab prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Драбівський район
Рада/громада Михайлівська сільська рада
Код КОАТУУ 7120686901
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване 17 століття
Населення 1 059 чоловік (на 2009 рік)
Територія 20,863 км²
Поштовий індекс 19850
Телефонний код +380 4738
Географічні дані
Географічні координати 49°55′27″ пн. ш. 32°10′41″ сх. д. / 49.92417° пн. ш. 32.17806° сх. д. / 49.92417; 32.17806Координати: 49°55′27″ пн. ш. 32°10′41″ сх. д. / 49.92417° пн. ш. 32.17806° сх. д. / 49.92417; 32.17806
Середня висота
над рівнем моря
108 м[1]
Водойми річка Золотоношка
Відстань до
обласного центру
66,8 км[2]
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Драбове-Барятинська
Відстань до
залізничної станції
16 км
Місцева влада
Адреса ради с. Михайлівка вул. Свободи, 1
Сільський голова Донець Андрій Григорович
Карта
Михайлівка. Карта розташування: Україна
Михайлівка
Михайлівка
Михайлівка. Карта розташування: Черкаська область
Михайлівка
Михайлівка

ІсторіяРедагувати

Наприкінці XVII століття золотоніський козак оселив над річкою хутір і продав його сотнику Трохиму Шафару. Після смерті сотника цей хутір у спадщину перейшов до його дочок Агафії (по чоловіку Михайлиха Ружицька) і Марії. Свій хутір вони продали генеральші М. Кантакузіній за 300 карбованців. Ім’я Михайла Ружицького так і збереглося за хутором, а потім за селом. Пізніше селом Михайлівкою володів київський полковник Юхим Дараган. У 1762 році Василь Дараган (син полковника) передав Михайлівку своїй сестрі Катерині, яка вийшла заміж за Івана Галагана і в придане передала йому Михайлівку. На пам’ять про сина Павла Григорій Галаган збудував у Києві колегію під назвою «Колегія Павла Галагана», відписавши на її утримання маєток «Михайлівський». У 1889 році на кошти Галагана було відкрито початкову школу.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.

На фронтах Радянсько-німецької війни бився 231 чоловік, з них 152 нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу. В пам'ять про 136 односельців, загиблих у боях проти гітлерівців, та воїнам, що полягли, відвойовуючи село споруджено пам'ятник Слави.

Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 178 чоловік, на території села містилася садиба колгоспу ім. Чапаєва, що мав в користуванні 3,4 тисяч га землі, в тому числі 2,9 тисяч га орної. Напрям господарства був зерново-буряковий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом.

На той час у селі працювали восьмирічна школа, де навчаєлося 179 учнів, будинок культури на 450 місць, 2 бібліотеки з книжковпм фондом 14,6 тисяч примірників, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, 2 дитячих ясел, 2 магазини.

СучасністьРедагувати

У селі функціонують: ЗОШ І-ІІ ступенів, Будинок культури, дитяча дошкільна установа «Сонечко», Філія районної бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, поштове відділення, ТОВ Баришівська зернова компанія відділення імені Чапаєва, ФГ «Наташа», ФГ «Темп», ФГ «Валентина», два продовольчі магазини і кафе-бар приватних підприємців.

Пам'яткиРедагувати

ПерсоналіїРедагувати

В селі народився Ластовський Максим Онопрійович (* 20 травня 1905 — † 1 червня 1988) — Герой Радянського Союзу[3].

В Михайлівці народилась Праведниця народів світу Шулежко Олександра Максимівна (1903—1994), вихователька дитячого притулку, яка врятувала від смерті і голоду 102 безпритульних дітей під час німецької окупації Черкас.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати