Миха́йло Пу́пін (серб. Михајло Идворски Пупин; 9 жовтня 1858 — 12 березня 1935) — американський фізик і фізхімік сербського походження. Михайло Пупін найбільше відомий численними винаходами, в тому числі способом збільшення дальності передачі телеграфних і телефонних повідомлень по кабелях зв'язку штучним збільшенням їх індуктивності, який отримав назву Пупінізація. Пупін був одним із засновників Національного консультативного комітету з повітроплавання (NACA), який був попередником НАСА.[4]

Михайло Пупін
серб. Михајло Идворски Пупин
Mihajlo Pupin.jpg
Народився 9 жовтня 1858(1858-10-09) або 4 жовтня 1858(1858-10-04)[1]
Ідвор, Військова границя, Австрійська імперія
Помер 12 березня 1935(1935-03-12)[2][1][3] (76 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США
Поховання Вудлон
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Національність серби
Діяльність хімік, фізик, інженер, науковець, винахідник, викладач університету, математик
Alma mater Колумбійська школа інженерії та прикладних наукd, Columbia Colleged (1883), Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1889) і Кембриджський університет (1885)
Сфера інтересів фізика
Заклад Колумбійський університет
Науковий керівник Герман фон Гельмгольц
Член Національний консультативний комітет з повітроплавання, Сербська академія наук і мистецтв, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США
Нагороди
Автограф Pupin signature.png

CMNS: Михайло Пупін у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Михайло Пупін народився 4 жовтня 1858 року в селі Ідвора поблизу Панчево в родині неписьменного селянина. Його батька звали Костянтин, а мати Олімпіада. Пупін мав чотирьох братів та п'ять сестер. Навчався в початковій школі в своєму селі, пізніше в німецькій початковій школі в Перлезі. Місцевий протопоп бачачи величезний талант та потенціал Пупіна, вплинув на органи місцевої влади, щоб ті надали його учню стипендію.

Через свою діяльність в русі «сербської молоді», в якого на той час було багато проблем з австро-угорськими властями, Пупіну довелося покинути Панчево. У 1872 році він відправився в Прагу, де продовжив навчання, закінчивши шостий і першу половину сьомого навчального року. Після раптової смерті батька в березні 1874 року шістнадцятирічний Пупін кинув свою освіту в Празі через фінансові проблеми і переїхав до Сполучених Штатів Америки.

Навчання в Америці та докторська дисертаціяРедагувати

Наступні п'ять років Пупін працював різноробочим, водночас вивчаючи англійську, грецьку та латинську мови. Після трьох років різних курсів, восени 1879 року він успішно пройшов вступні екзамени і поступив до Колумбійського коледжу, де зарекомендував себе як винятковий спортсмен і науковець. Друг Пупіна передбачив, що його статура зробить його чудовим веслярем, і що Колумбійський коледж робитиме все для хорошого весляра. Популярний студент, він був обраний президентом свого класу під час першого навчального року. Пупін закінчив коледж з відзнакою в 1883 році та отримав американське громадянство в той самий рік.

Михайло Пупін захистив докторську дисертацію в Берлінському університеті, а 1889 року повернувся до Колумбійського університету, щоб стати викладачем фізики в новоствореній кафедрі електротехніки.

Зв'язки з СербієюРедагувати

У 1912 році Королівства Сербії призначило Пупіна своїм почесним консулом в США, цю посаду він займав до 1920 року.

Приватне життяРедагувати

Після переїзду в Америку, він змінив своє ім'я на Майкл Ідворський Пупін, підкреслюючи своє походження. У 1888 році він одружився з американкою Сарою Катарін Джексон з Нью-Йорка, з якою в них була дочка на ім'я Барбара. Вони були одружені протягом восьми років, його дружина померла від пневмонії.

СмертьРедагувати

Михайло Пупін помер у місті Нью-Йорк в 1935 році у віці 76 і похований на Вудлонському цвинтарі.

Пупін включений до списку 100 найзнаменитіших сербів.

ПатентиРедагувати

Пупін написав близько 70 технічних статей і оглядів,[5] йому також належить 34 патенти.[6]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати