Відкрити головне меню

Протопі́п[1] — застаріла назва, що вийшла з ужитку ще на початку XIX століття, протоієрея чи (протопресвітера), як настоятеля.

Протопопи в повітах та губерніях завжди обіймали посаду голів Духовних правлінь, благочинних тощо. Вони мали особливу довіру єпархіального керівництва, їм давались особливі доручення з виконання загальних урядових розпоряджень у тій частині, де йшлося про справи церкви, і розпоряджень єпархіального керівництва.

ПриміткиРедагувати

  1. Протопіп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980. — С. 324.

ПосиланняРедагувати