Михайло Лаліч (7 жовтня1914, Трепча (Чорногорія) — 30 грудня 1992, Белград) — чорногорський письменник, сценарист та журналіст.

Михайло Лалич
серб. Михаило Лалић
Народився 7 жовтня 1914(1914-10-07)[4][1][…]
Трепча, Королівство Чорногорія
Помер 30 грудня 1992(1992-12-30)[1][2][3] (78 років)
Белград, СРЮ[4]
Країна  Королівство Чорногорія
 Королівство Югославія
 Югославія
 СРЮ
Діяльність письменник, журналіст, прозаїк
Alma mater Белградський університет і Panto Mališić Gymnasium, Beraned
Знання мов сербська[1]
Членство Сербська академія наук і мистецтв і Чорногорська академія наук і мистецтв
Роки активності з 1948
Нагороди
IMDb ID 0482399

Біографія

ред.

Молоді роки

ред.

Народився у селянській родині. Рано осиротів. Після закінчення середньої школи з 1933 року вивчав право в Белградському університеті. Грошей на навчання та й просто на життя не вистачало, він шукав різні підробітки. Й одного разу зрозумів, що заробляти можна не лише важкою фізичною працею, але й розумовою. З 1934 почав публікувати в сербській пресі критичні статті, оповідання та новели. І тоді його зацікавила ще й політика, він став членом організації, де вивчалися твори Маркса й Леніна. Влада неодноразово заарештовувала його, так само як і інших відомих членів цього гуртка.

Друга світова війна

ред.

Коли почалася війна, Лалич повернувся до Чорногорії та приєднався до партизанів. У 1942 р.він втратив зв'язок із загоном та потрапив у полон до четників, які передали його німцям. Відбував покарання у Салоніках, але згодом втік та знову повернувся на батьківщину.

 
Миха́йло Ла́ліч на марці Югославії 1999 р.

Після війни

ред.

Спочатку відновив співробітництво з сербськими газетами та журналами. Потім почав писати літературні твори. В цих творах він описував війну, боротьбу з нацистами, прославляв мужність чорногорців та сербів. З 1968 р.був членом Сербської Академії наук та мистецтв, з 1973 р. — Чорногорської. Член ЦК Союзу комуністів Югославії (19861990).

Творчість

ред.

Найвідоміший письменник на Балканах. Мабуть, його назвуть серед 5-10 найвидатніших письменників регіону і чорногорці, і серби, і хорвати.

Письменник

ред.

Автор понад 12 романів (найвідоміші — «Весілля», «Зла весна», «Лелейська гора», «Розрив», «Клоччя темряви», «Облава»), кількох збірників новел («Розвідка», «Гості», «Остання висота», «Пустельна земля») та збірки віршів «Шляхи свободи».

Сценарист

ред.

Автор сценарію фільмів «Лелейська гора» (1968), «Весілля» (1973) та Облава (1977).

Див. також

ред.

Посилання

ред.

Михайло Лалич
Михайло Лаліч на Лібрусек[недоступне посилання з липня 2019]
Михайло Лаліч на «Кинопоиск»

Примітки

ред.