Михайлина Любомир Павлович
Любомир Павлович Михайлина (17 червня 1953, Чернівці) — український археолог, доктор історичних наук, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (з вересня 2012 року). Є головою Українсько-Румунської комісії з історії, археології, етнології та фольклористики при Президії НАН України, членом кваліфікаційної ради з питань дослідження археологічної спадщини України, заступником редактора наукового збірника «Археологічні студії». Член Спілки археологів України, член ІКОМОС[1].
| Любомир Павлович Михайлина | |
|---|---|
| Народився |
17 червня 1953 (70 років) Чернівці |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Чернівецький університет |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Батько | Михайлина Павло Васильович |
| Нагороди |
 |
Біографія ред.
Народився 17 червня 1953 року в Чернівцях, батько — відомий український історик Павло Васильович Михайлина[2].
У 1975 році закінчив Чернівецький державний університет за спеціальністю «історія»[1]. У 1975—2003 роках активно брав участь в археологічних експедиціях, найбільші з них — розкопки городища IX—X століть у селі Ревне Кіцманського району, поселення Кодин під Чернівцями, села Рашків Хотинського району. Є автором численних наукових праць з археології[2].
У 1984 році отримав ступінь кандидата історичних наук.
У 2008 році, захистивши дисертацію на тему «Слов'яни VIII—X ст. між Дніпром і Карпатами (райковецька культура)», отримав ступінь доктора історичних наук.
Працював старшим науковим співробітником відділу археології ранніх слов'ян, завідувачем Польового комітету Інституту археології НАН України, керівником служби Міністра та директором Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра у Міністерстві праці та соціальної політики України, начальником відділу науки і вищої школи Чернівецької обласної державної адміністрації, доцентом кафедри етнології античної і середньовічної історії Чернівецького державного університету. У 2010—2012 роках обіймав посаду директора Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця»[1]. У вересні 2012 року призначений генеральним директором Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Нагороди ред.
Нагороджений знаком «Відмінник освіти України» й Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007)[1].
Праці ред.
Книжки ред.
- У співавторстві з Н. С. Абашина, М. Ю. Відейко, О. В. Гопкало та ін. Том 1. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н. е. — ІХ ст.) // Історія цивілізації. Україна / Т. І. Шкарупа. — Харків : Фоліо, 2019. — Т. 1. — 586 с. — ISBN 978-966-03-8941-0.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Біографія [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
- ↑ а б Досьє [Архівовано 30 серпня 2013 у Wayback Machine.] на порталі «Молодий Буковинець».