Миролюбне
Миролю́бне (до 1966 року — Вища Погоріла і Нижча Погоріла) — село в Україні, у Старокостянтинівському районі Хмельницької області. Населення становить 770 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миролюбненська сільська рада. Розташоване по обох берегах річки Ікви, за 12 км від районного центру і за 10 км від залізничної станції Старокостянтинів І.
село Миролюбне | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район | Старокостянтинівський |
Рада | Миролюбненська сільська рада |
Облікова картка | Миролюбне |
Основні дані | |
Засноване | 1517 |
Колишня назва | Вища Погоріла |
Населення | 770 |
Площа | 2,673 км² |
Густота населення | 288,07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31160 |
Телефонний код | +380 3854 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°39′22″ пн. ш. 27°12′50″ сх. д. / 49.65611° пн. ш. 27.21389° сх. д.Координати: 49°39′22″ пн. ш. 27°12′50″ сх. д. / 49.65611° пн. ш. 27.21389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
317 м |
Водойми | р. Іква |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31160, с. Миролюбне |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Історія ред.
Вища Погоріла згадується в історичних документах 1517 року.
Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Вища Погоріла Сковородецької волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 723 особи, налічувалось 122 дворових господарства, існувала православна церква, постоялий будинок і водяний млин[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 563 осіб (272 чоловічої статі та 291 — жіночої), з яких 525 — православної віри[2].
У квітні 1919 року в районі сіл Воронківців, Верхняків, Вищої Погорілої полк червоного козацтва під командуванням В. М. Примакова розбив війська Армії УНР.
В роки Другої світової війни 97 мешканців села були нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу.
Населення ред.
- 723 ос. (1886)
- 563 ос. (1897)
- 1180 ос. (1970)
- 770 ос. (2001)
Економіка ред.
В радянські часи в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу ім. Ілліча, багатогалузевого господарства з 3,9 тис. га орної землі. Провідним напрямом рільництва було вирощування зерна та цукрових буряків, колгосп займався також тваринництвом. Із допоміжних підприємств були 2 млини, лісопилка, ремонтна майстерня.
Інфраструктура ред.
В селі є середня школа, клуб, бібліотека. Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, кравецька майстерня.
Пам'ятки природи ред.
- Морозівське (заповідне урочище) — заповідне урочище місцевого значення.
- Венеція (пам'ятка природи).
Постаті ред.
- Яневич Володимир Анатолійович (1993—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-25)
Посилання ред.
- Погода в селі Миролюбне [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Миролюбне, Старокостянтинівський район, Хмельницька область // Історія міст і сіл Української РСР
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |