Миролюбне

село в Хмельницькій області, Україна

Миролю́бне (до 1966 року — Вища Погоріла і Нижча Погоріла) — село в Україні, адміністративний центр Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 770 осіб. Розташоване по обох берегах річки Ікви, за 10 км від залізничної станції Старокостянтинів І.

село Миролюбне
Герб
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Миролюбненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68040290010094924
Облікова картка Миролюбне 
Основні дані
Засноване 1517
Колишня назва Вища Погоріла
Населення 770
Площа 2,673 км²
Густота населення 288,07 осіб/км²
Поштовий індекс 31160
Телефонний код +380 3854
Географічні дані
Географічні координати 49°39′22″ пн. ш. 27°12′50″ сх. д. / 49.65611° пн. ш. 27.21389° сх. д. / 49.65611; 27.21389
Середня висота
над рівнем моря
317 м
Водойми р. Іква
Місцева влада
Адреса ради 31160, с. Миролюбне
Карта
Миролюбне. Карта розташування: Україна
Миролюбне
Миролюбне
Миролюбне. Карта розташування: Хмельницька область
Миролюбне
Миролюбне
Мапа
Мапа

CMNS: Миролюбне у Вікісховищі

Історія

ред.

Вища Погоріла згадується в історичних документах 1517 року.

Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Вища Погоріла Сковородецької волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 723 особи, налічувалось 122 дворових господарства, існувала православна церква, постоялий будинок і водяний млин[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 563 осіб (272 чоловічої статі та 291 — жіночої), з яких 525 — православної віри[2].

У квітні 1919 року в районі сіл Воронківців, Верхняків, Вищої Погорілої полк червоного козацтва під командуванням В. М. Примакова розбив війська Армії УНР.

В роки Другої світової війни 97 мешканців села були нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу.

Населення

ред.
  • 723 ос. (1886)
  • 563 ос. (1897)
  • 1180 ос. (1970)
  • 770 ос. (2001)

Економіка

ред.

В радянські часи в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу ім. Ілліча, багатогалузевого господарства з 3,9 тис. га орної землі. Провідним напрямом рільництва було вирощування зерна та цукрових буряків, колгосп займався також тваринництвом. Із допоміжних підприємств були 2 млини, лісопилка, ремонтна майстерня.

Інфраструктура

ред.

В селі є середня школа, клуб, бібліотека. Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, кравецька майстерня.

Пам'ятки природи

ред.
 
Миролюбненский став

Постаті

ред.

Примітки

ред.
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-25. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Посилання

ред.