Миролюбне
Миролю́бне (до 1966 року — Вища Погоріла і Нижча Погоріла) — село в Україні, адміністративний центр Миролюбненської сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 770 осіб. Розташоване по обох берегах річки Ікви, за 10 км від залізничної станції Старокостянтинів І.
село Миролюбне | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Хмельницька область | ||
Район | Хмельницький район | ||
Тер. громада | Миролюбненська сільська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA68040290010094924 | ||
Облікова картка | Миролюбне | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1517 | ||
Колишня назва | Вища Погоріла | ||
Населення | 770 | ||
Площа | 2,673 км² | ||
Густота населення | 288,07 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 31160 | ||
Телефонний код | +380 3854 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 49°39′22″ пн. ш. 27°12′50″ сх. д. / 49.65611° пн. ш. 27.21389° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
317 м | ||
Водойми | р. Іква | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 31160, с. Миролюбне | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Історія
ред.Вища Погоріла згадується в історичних документах 1517 року.
Станом на 1886 рік в колишньому власницькому селі Вища Погоріла Сковородецької волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, мешкало 723 особи, налічувалось 122 дворових господарства, існувала православна церква, постоялий будинок і водяний млин[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 563 осіб (272 чоловічої статі та 291 — жіночої), з яких 525 — православної віри[2].
У квітні 1919 року в районі сіл Воронківців, Верхняків, Вищої Погорілої полк червоного козацтва під командуванням В. М. Примакова розбив війська Армії УНР.
В роки Другої світової війни 97 мешканців села були нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу.
Населення
ред.- 723 ос. (1886)
- 563 ос. (1897)
- 1180 ос. (1970)
- 770 ос. (2001)
Економіка
ред.В радянські часи в селі розташовувалася центральна садиба колгоспу ім. Ілліча, багатогалузевого господарства з 3,9 тис. га орної землі. Провідним напрямом рільництва було вирощування зерна та цукрових буряків, колгосп займався також тваринництвом. Із допоміжних підприємств були 2 млини, лісопилка, ремонтна майстерня.
Інфраструктура
ред.В селі є середня школа, клуб, бібліотека. Працюють фельдшерсько-акушерський пункт, кравецька майстерня.
Пам'ятки природи
ред.- Морозівське (заповідне урочище) — заповідне урочище місцевого значення.
- Венеція (пам'ятка природи).
Постаті
ред.- Яневич Володимир Анатолійович (1993—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
Примітки
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-25. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Посилання
ред.- Погода в селі Миролюбне [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Миролюбне, Старокостянтинівський район, Хмельницька область // Історія міст і сіл Української РСР
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |