Відкрити головне меню

Милівці

село в Україні, в Чортківському районі Тернопільської області.

НазваРедагувати

За переказами, село назване на честь козака Мила. Згідно з іншою версією — від милої очам і серцю (улюбленої) місцевості. Окремі дослідники виводять назву села від заняття першопоселенців — «миловці» (мисливці).

РозташуванняРедагувати

Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте.

ІсторіяРедагувати

  • 1424 — перша письмова згадка, згодом згадане у 1442 році, коли король надав Лукашові Лойовичові село Капустинці.
  • 1535 — у Милівцях уже діяла церква.
  • XVIII — населений пункт отримав статус містечка.
  • 1886 — в селі засновано школу.
  • 1902 — велика земельна власність належала Каролеві Ґерінґеру.
  • 15 червня 1934 р. передане до Чортківського повіту село Милівці з Заліщицького[2].
  • 1943—1944 р. нацисти вбили у Милівцях 86 євреїв з трудового табору.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Саверій Багрій (нар. 1925),
  • Василь Бакалюк (нар. 1901),
  • Петро Бакалюк (нар. 1904),
  • Семен Бакалюк (нар. 1906),
  • Петро Бендик (нар. 1907),
  • Володимир Білик (нар. 1906),
  • Євстахій Богданюк (нар. 1921),
  • Василь Боднар (нар. 1922),
  • Михайло Васильович (нар. 1925),
  • Михайло Іванович Боднар (нар. 1910),
  • Кирило Василевич (нар. 1906),
  • Корнелій Гагавчук (нар. 1914),
  • Іван Гнап (нар. 1920),
  • Михайло Гнап (нар. 1912),
  • Михайло Затворніцький.

В УПА воювали:

  • Йосип Боднар,
  • Петро Бурдейний,
  • Іван Василевич,
  • Михайло Винничук,
  • Кароль Зубчик,
  • Володимира Кальницька-Цепенда, Михайло Лазар, Маркіян Лов'як, Мар'ян Луговик, Петро Мандюк, Йосиф Пирожака, Леонід Пирожак, Броніслав Попик, Кирило Попик, Антін Пуляк, Йосип Паращук, Степан Русин, Василь Сеньків, Северій Сеньків, Василь Чепіга.

РелігіяРедагувати

Каплички

Пам'ятникиРедагувати

1996 — насипано символічну могилу Борцям за волю України. Споруджено:

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989 р.);
  • встановлено
    • «фіґури» Пречистої Діви Марії (1803; реставрована 1998),
    • св. Яна,
    • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990),
    • два хрести, що встановили самотні чоловіки на пам'ять про себе (1860—1870),
    • шість хрестів полеглим у Другій світовій війні, хрест на місці загибелі провідника УПА (2002).

НаселенняРедагувати

Чисельність населення, чол.
2014 2018
612 617[1]

Соціальна сфераРедагувати

Діяли філії товариств «Просвіта» (1904), «Січ», «Сокіл», «Луг», «Союз Українок», «Сільський господар» та інші; кооперативи «Власна поміч» (1929) і «Воскресіння» (1932).

1925 — функціонував млин.

Нині працюють школа, молодіжне товариство «Сокіл», клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Таурус», ПАП «Довіра», ПАП «Вікторія»

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ПроживалиРедагувати

  • Іван Чепіга (нар. 1952) — господарник, краєзнавець, меценат, громадський діяч
  • Павло (в миру — Петро Кравчук, нар. 1965) — служив священиком єпископ УПЦ КП.

У літературіРедагувати

2014 — вийшла книга І. Чепіги «Милівці: маловідомі й забуті сторінки історії (1424—2014)».

Книга містить розділи, котрі розповідають про легенди та історію села, про перші писемні згадки, періоди 1800–1920-х років, міжвоєнної Польщі, Другої світової та визвольної боротьби ОУН і УПА, радянський, національного пробудження та сучасності. Є розділ «Відомі уродженці та люди, котрі прислужилися до духовного розвитку села». Проілюстрована документальними світлинами.[4]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати