Микола Засім
біл. Мікала́й Арцё́мавіч За́сім
Мікола Засім.jpg
Ім'я при народженні Микола Артемович Засім
Псевдо Хлопець, Вогонь, Асот, М. Асот, Міз
Народився 19 листопада 1908(1908-11-19)
Shanid, Пружанський повіт, Російська імперія
Помер 19 липня 1957(1957-07-19) (48 років)
Поховання Тришинський цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність білоруси
Діяльність літературний критик
поет
Мова творів білоруська
Членство Комуністична партія Західної Білорусі і Товариство білоруської школи
Партія Білоруська селянсько-робітнича громада і Комуністична партія Західної Білорусі
Нагороди
орден Червоної Зірки

CMNS: Микола Засім у Вікісховищі

Микола Артемович Засім (біл. Мікала́й Арцё́мавіч За́сім; *6 (19) листопада 1908(19081119), село Шані, тепер Пружанський район — †19 липня 1957) — білоруський поет, критик.

БіографіяРедагувати

Народився у селі Шані Пружанського повіту Гроденської губернії Російської імперії у селянській сім'ї. У 1915 році сім'я евакуювалася у село Соснівку Саратовської губернії. Тут Микола закінчив початкову школу. В 1922 році сім'я повертається у рідне село.

Працював у поміщиків, на Пружанкінському тартаку, лісником під Лисковом. У 1924 році вступив у підпільну комсомольську організацію, потім у компартію Західної Білорусі. Був головою Шанівського гуртку селянсько-робочої громади, бібліотекарем Товариства білоруської школи (1925–1939). За участь у революційному русі польська влада неодноразово арештовувала Миколу Засіма, саджали у в'язницю

Молодь з Товариства білоруської школи, куди входив і Микола, ставила у Шанях і навколишніх селах спектаклі, на які, за підтримки повітового коменданту поліції, приходили робітники з Пружанів. Вони ж допомагали влаштовувати виїзні спектаклі у Пружанах, які притягували патріотично налаштовану молодь. 20 квітня 1933 року пружанський повітовий староста навідріз заборонив проводити не лише зібрання товариства, але і сімейні вечори без дозволу поліції. Всього з 1930 по 1932 рік було поставлено 10 спектаклів.

Після приєднання Західної Білорусі до БРСР Микола Артемович був обраний старшиною Шанівської сільради. Під час радянсько-німецької війни був партизаном у загоні імені Чкалова бригади «Радянська Білорусь», був інструктором Брестського антифашистського комітету. Друкувався у підпільних газетах «Зоря», «За Батьківщину». У 1943 році був призначений інструктором Брестського обласного антифашистського комітету.

Після війни працював завідувачем відділу у Пружанському райвиконкомі (1944–1946), у берестейській обласній газеті «Зоря» (1948–1951), районній газеті «Зоря над Бугом», а в 1950-тих науковим працівником обласного краєзнавчого музею. Керував обласним літоб'єднанням (1948–1957).

Член Спілки письменників БРСР з 1945 року, член КПРС з 1946 року. У 1948 році закінчив Республіканську партійну школу при ЦК КП(б)Б.

Нагороджений орденом Червоної Зірки, трьома медалями.

Похований на Трищинському кладовищі в Бересті.

ТворчістьРедагувати

Літературний дебют Миколи Засіма відбувся в 1926 році на сторінках вільнюського сатиричного часопису «Маланка» віршами «Ні корівки, ні мандата», у якому висміювався пан-хитрун, який хотів підкупити виборців, щоб потрапити у польський сейм. Друкувався також у часописах «Літературна стoрінка», «Асва», газетах «Наша воля», «Наша праця».

Перші вірші він підписував псевдонімами «Хлопець», «Вогонь», «Асот», «М. Асот», «Міз». У 1933 році у «Рідному краї» поет вже підписувався своїм прізвищем під творами побутової сатири.

Автор збірок поезії «Від щирого серця» (1947), «Вірші» (1954), «Вибране» (1960), «Вірші» (1973), «А за нами Біловежа» (вірші і поема, 1984).

У своїх віршах він викривав соціальні конфлікти у західнобілоруському селі, показував важке життя селянства, викривав політику польської влади. У віршах воєнного та повоєнного періодів писав про велич та подвиг партизанської війни у ворожому тилі, радість мирної праці, ріст культури і громадянської самосвідомості народних мас у західних областях республіки.

На російську мову його твори перекладав Олександр Твардовський.

НагородиРедагувати

Нагороджений орденом Червоної Зірки та численними медалями.

Вшанування пам'ятіРедагувати

У селі Шанях працює музей Миколи Засіма. 19 листопада 2008 року до 100-річчя Миколи Засіма на будинку Пружанської районної бібліотеки встановили меморіальну дошку.

ЛітератураРедагувати

  • Беларускія пісьменнікі (1917–1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі. Нав.рэд. А. Л. Верабей. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1994.— 653 с.: іл. ISBN 5-340-00709-X.
  • Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мн.: БелЭн, 1992–1995.
  • Урокі Засіма // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Пружан. р-на / Рэдкал. І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш.; мастак А. М. Хількевіч. — Мн.: БелЭ, 1992. — С. 411–416. — 7500 ас. — ISBN 5-85700-094-7
  • Здановіч Іван Юльянавіч. Засім Мікола Арцёмавіч // Рупліўцы беларускага нацыянальнага адраджэньня з Пружаншчыны: Грамадска-літаратурны даведнік. — Пружаны: 2003. — С. 39—41.