Пружанський район
Пружанський район[2] (біл. Пружанскі раён) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Берестейської області Білорусі[1].[2]. Адміністративний центр — місто Пружани[2].
Пружанський район | ||||
---|---|---|---|---|
Пружанскі раён | ||||
| ||||
Район на мапі області | ||||
Основні дані | ||||
Країна: | Білорусь | |||
Область: | Берестейська область | |||
Населення: | 52 511 (2009[1]) | |||
Площа: | 2834 км² | |||
Густота населення: | 21 осіб/км² | |||
Населені пункти та ради | ||||
Районний центр: | Пружани | |||
Районна влада | ||||
Вебсторінка: | www.pruzhany.brest-region.by | |||
Мапа | ||||
Етнічно район ділиться на українську та білоруську частини, розмежування проходить по річці Ясельді[2].
Географія
ред.Площа — 28 тис. км²[2]. 46 % району охоплюють сільсько-господарські угіддя, 42 % — ліси[2]. На західній частині території району розташована Біловезька Пуща[2].
Адміністративно-територіальний устрій
ред.Адміністративно-територіальний устрій району[3]:
- Великосельська сільська рада
- село Бакуни
- село Велике Село
- село Залісся
- село Заріччя
- село Лихосельці
- село Лозовка
- село Обруб
- село Передельськ
- село Радецьк
- село Староволя
- село Юхновичі
- село Ялово
- Зеленевицька сільська рада
- село Апеляновичі
- село Борисики
- село Бояри
- село Брантовці
- село Бушняки
- село Вільяново
- село Головчиці
- село Груськ
- село Гута
- село Зеленевичі
- село Зельзин
- село Зиновичі
- село Крупа
- село Кузевичі
- село Лисково
- село Могилевці
- село Мозолі
- село Мосевичі
- село Осошники
- село Рачки
- село Шейпичі
- село Шпаки
- село Ярошевичі
- Линовська сільська рада
- село Араб'ї
- село Бакуни
- село Винець
- село Воротне
- село Довге
- село Загор'я
- село Задворяни
- селище Інтернаціональний
- село Концики
- село Кругле
- село Куплин
- село Линово
- село Заневичі
- село Кутневичі
- село Миколаєвичі
- село Млинок
- село Олишевичі
- село Обеч
- село Ольшани
- село Оранчиці
- село Полонне Заболоття
- село Репехи
- село Смоляни
- село Ткачі
- село Туловщина
- Мокровська сільська рада
- Новозасимовицька сільська рада
- село Нові Засимовичі
- Пружанська сільська рада
- село Арабники
- село Білоусовщина
- село Великі Яковичі
- село Бузуни
- село Городняни
- село Жадени
- село Каштановка
- село Ляхи
- село Малі Яковичі
- село Огородники
- село Плебанці
- хутір Поліново
- село Поросляни
- село Семенча-1
- село Семенча-2
- село Слобудка
- село Слонимці
- селище Сонечний
- Ружанська сільська рада
- село Байки
- село Березниця
- село Близна
- село Бор-Липи
- село Бутьки
- село Верчиці
- село Виторож
- село Власовичі
- село Воля
- село Ворониловичі
- село Долки
- село Єськовці
- село Загаличі
- село Запілля
- село Каплі
- село Карасі
- село Клепачі
- село Ковалі
- село Колозуби
- село Куляни
- село Лососин
- село Манчики
- село Молочки
- село Новосади
- село Островок
- село Павлово
- село Пересадичі
- село Полонськ
- село Товцвили
- село Щитно
- село Юндили
- Сухопільська сільська рада
- село Андріяновка
- село Бабинець
- село Великий Красник
- село Борки
- село Галени
- село Глубокий Кут
- село Глушець
- село Гриневичі
- село Детоветчина
- село Ізбиці
- село Клетне
- село Левки
- село Малий Красник
- село Мурава
- село Непомациновка
- село Новосілки
- село Попелево
- село Приколесь
- село Ровбицьк
- село Сухополь
- село Хвалово
- село Хвойник
- село Чадель
- село Чепелі
- хутір Яновщизна
- Хоровська сільська рада
- Шонівська сільська рада
- село Городечно
- село Жабин
- село Засимовичі
- село Засіми
- хутір Квасовщина
- село Клетне
- село Козий Брод
- село Котелки
- село Либія
- село Поддубно
- село Прилутчина
- село Середнє
- село Сосновка
- село Харки
- село Хомно
- село Чахець
- село Шакуни
- село Шени
- село Шубичі
- Шерешевська сільська рада
- Щорчовська сільська рада
- село Александровка
- село Блажки
- село Броди
- село Вишня
- село Голосятино
- село Гончарі
- село Дедовка
- село Зосин Великий
- село Зосин Малий
- село Козаки
- село Котили
- село Старуни
- село Стойли
- село Тараси
- село Хидри
- село Хитевщина
- село Чабахи
- село Щерби
- село Щорчово
Колишні сільські ради:
- Ворониловицька сільська рада (ліквідована 1 грудня 2009[4])
- Старовольська сільська рада (ліквідована 1 грудня 2009[4])
Історія
ред.Під час Другої світової війни та післявоєнної української збройної боротьби проти радянської окупаційної влади район належав до Кобринського надрайону («Лан») Берестейського окружного проводу ОУН[5].
Населення
ред.За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення району становило 52 511 осіб[3].
Національність
ред.Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[1]:
Національність | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
білоруси | 45940 | 87,49 % |
росіяни | 3378 | 6,43 % |
українці | 1786 | 3,40 % |
поляки | 972 | 1,85 % |
цигани | 91 | 0,17 % |
татари | 49 | 0,09 % |
національність не вказана | 43 | 0,08 % |
молдовани | 39 | 0,07 % |
вірмени | 31 | 0,06 % |
національність не повідомлена | 31 | 0,06 % |
литовці | 28 | 0,05 % |
узбеки | 16 | 0,03 % |
німці | 14 | 0,03 % |
азербайджанці | 12 | 0,02 % |
чуваші | 9 | 0,02 % |
дві та більше національності | 9 | 0,02 % |
мордва | 7 | 0,01 % |
удмурти | 6 | 0,01 % |
інша національність | 6 | 0,01 % |
комі-перм'яки | 5 | 0,01 % |
євреї | 4 | 0,01 % |
латиші | 4 | 0,01 % |
греки | 4 | 0,01 % |
грузини | 3 | 0,01 % |
башкири | 3 | 0,01 % |
осетини | 3 | 0,01 % |
казахи | 2 | 0,00 % |
марійці | 2 | 0,00 % |
естонці | 2 | 0,00 % |
гагаузи | 2 | 0,00 % |
китайці | 1 | 0,00 % |
араби | 1 | 0,00 % |
болгари | 1 | 0,00 % |
карели | 1 | 0,00 % |
фіни | 1 | 0,00 % |
чехи | 1 | 0,00 % |
французи | 1 | 0,00 % |
абазини | 1 | 0,00 % |
вепси | 1 | 0,00 % |
евени | 1 | 0,00 % |
Разом | 52511 | 100 % |
Пам'ятки
ред.На території району розташовується гідрологічний заказник Ліновський ялицевий ліс — пам'ятка природи республіканського значення.
Уродженці
ред.- Віктор Вашкевич — український науковець.
- Крупський Йосип Григорович — білоруський художник
- Якуб Харевський — білоруський партизанський отаман, один з керівників антирадянського руху опору в Білорусі у 1942–1948 роках
- Володимир Кирилович Ясинський — український науковець у галузі математичної кібернетики. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН ВШ України
- Іцхак Шамір — один із керівників спецслужби «Моссад», прем'єр-міністр Ізраїлю.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Леонюк В. Пружанський район // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 257. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 22 грудня 2019. (англ.)
- ↑ а б Решение Брестского областного Совета депутатов от 1 декабря 2009 г. № 242 Об изменениях в административно-территориальном устройстве Пружанского района. pravo.by. Национальный правовой Интернет-портал Республики Беларусь. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 10 березня 2020.
- ↑ Володимир Сергійчук (17/2008). Розвиток українського визвольного руху на Берестейщині в роки Другої світової війни як вияв національного відродження. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність (укр.): 385. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
Посилання
ред.- Офіційний сайт Пружанського районного виконавчого комітету [Архівовано 13 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Пружанський район [Архівовано 20 травня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |