Відкрити головне меню

Миколаївка (Покровський район, Миколаївська сільська рада)

Микола́ївка — село в Україні, у Покровському районі Донецької області, адміністративний центр Миколаївської сільської ради. У селі мешкає 805 осіб.

село Миколаївка
Mykolaivka pokr gerb.png
Герб Миколаївки (Покровський район)
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський район
Рада/громада Миколаївська сільська рада
Код КОАТУУ 1422783401
Облікова картка Миколаївка 
Основні дані
Засноване 1888
Населення 805
Поштовий індекс 85347
Телефонний код +380 623
Географічні дані
Географічні координати 48°11′12″ пн. ш. 37°23′11″ сх. д. / 48.18667° пн. ш. 37.38639° сх. д. / 48.18667; 37.38639 (Миколаївка)Координати: 48°11′12″ пн. ш. 37°23′11″ сх. д. / 48.18667° пн. ш. 37.38639° сх. д. / 48.18667; 37.38639 (Миколаївка)
Середня висота
над рівнем моря
216 м
Водойми р. Журавка
Відстань до
обласного центру
46,8 км
Відстань до
районного центру
25,8 км
Найближча залізнична станція зупинний пункт № 10
Місцева влада
Адреса ради 85347, Донецька обл., Покровський р-н, с. Миколаївка, вул. Центральна, 43, тел. 53-04-42
Сільський голова Іванченко Василь Павлович
Карта
Миколаївка. Карта розташування: Україна
Миколаївка
Миколаївка
Миколаївка. Карта розташування: Донецька область
Миколаївка
Миколаївка

Загальні відомостіРедагувати

Відстань до райцентру становить 22 км і проходить автошляхом E50. Землі села межують із територією смт Желанне Ясинуватський район Донецької області.

Село має 4 вулиці: Молодіжна, Центральна, Гагаріна, Радянська. На північній околиці села розташований залізничний зупинний пункт № 10.

ІсторіяРедагувати

Село засноване 1888 р. під назвою Ебенталь менонітами з молочанських колоній. Землі 960 десятин. Село напівгосподарів (по 30 десятин землі на двір). Школа (1888), середня школа 1922, сільрада 1924.

НаселенняРедагувати

Рік Кількість населення
1911 209
1919 285
1926 353/320 нем.

[1]

За даними перепису 2001 року населення села становило 805 осіб, із них 47,45 % зазначили рідною мову українську, 52,05 % — російську та 0,12 % — білоруську мову[2].

ГербРедагувати

Щит двічі перетятий лазуровим, зеленим і чорним. У першій частині сходить золоте сонце без зображення обличчя, що випускає такі ж промені. У третій частині золоті літери «XIX». Поверх всього золотий паросток із нижніми золотим листям і верхнім зеленим.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати