Відкрити головне меню

Миколай Гербурт Одновський (краківський воєвода)

Микола Гербурт Одновський 1550—1551. Дерев'яна фігура, різьблення по дереву для подальшого виготовлення бронзового надгробку, автор Панкрац Лябенвольф з Нюрнберга, 1550—1551. Німецький Національний музей в Нюрнбергу

Миколай Гербурт з Однова і Фельштина гербу Гербурт (перед 1482 — травень[1] 1555) — польський шляхтич, державний діяч, меценат. Радник королеви Бони. Дядько письменника Миколая Рея[2].

Надгробна бронзова статуя Одновського в Латинському соборі, Львів

Зміст

БіографіяРедагувати

 
Герб Гербурт
 
Костел святого Миколая у Куликові
 
Миколай Гербурт Одновський (Панкрацій Лябенвольф).[3]

Походив з магнатської родини Гербуртів з Віднева (Odnów) поблизу Львова. Син львівського підкоморія, старости бецького та сандецького Пйотра Гербурта та його дружини Беати з Романовських (дочки львівського підчашого).

У судових документах згаданий у 1482 р. У 1516 р. був придворним короля. 1530 р. отримав у спадок від батька посаду львівського підкоморія. У 1535 р. брав участь у виправі на Москву як ротмістр, в тому часі став перемиським каштеляном. 16 квітня 1537 р. отримав відібране у Станіслава Одровонжа Львівське староство (мало 22 села). Під час рокошу 1537 р. (так звана «кокошна війна») став на сторону короля, гостював на замку, перебував у небезпеці під час нападу на нього рокошанина Миколая Собєского. На вимогу короля 1538 р. керував зміцненням мурів замку Львова. Як довірений королеви Бони, виконував функції намісника королівських лісів, комісара з розмежування королівщин. Як львівський староста мав часті судові суперечки з міщанами Львова, Городка Ягайлонського, Кам'янця-Подільського[4]. Сприяв початку діяльності в публічному житті кузинові — відомому польському поету Миколаю Рею[5].

Був похований у Латинській катедрі Львова біля фундованого ним вівтаря[1]. Бронзовий надгробок Миколая Гербурта Одновського роботи Панкраца Лябенвольфа з Нюрнберга (1551) зберігся у презбітерії Латинського собору Львова.

ФундаціїРедагувати

ПосадиРедагувати

Каштелян перемишльський (1538), воєвода: сандомирський (1553), краківський (1554[1]/1555), староста львівський, красноставський (1550), сандецький.

Сім'яРедагувати

Був одруженим з Анною з Бобрку Ліґензою (1535—1557). Через відсутність спадкоємця його маєтки успадкував Ян Гербурт з Фельштина (або 1553 року написав заповіт, за яким майно перейшло дітям Яна Гербурта з Кукезова, дружині, сестрінку Пйотрові Бажому, сестрениці Анні Чурилівні зі Стоянців — дружині войницького каштеляна Станіслава Мацейовского[1]).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Cynarski S. Herburt Odnowski Mikołaj h. własnego (zm. 1555)… — S. 447.
  2. сестра Барбара — матір Миколая Рея
  3. HU. 
  4. Cynarski S. Herburt Odnowski Mikołaj h. własnego (zm. 1555)… — S. 446—447.
  5. Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polskа Akademja Nauk, 1988. — T. XXXІ/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)
  6. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 55. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Cynarski S. Herburt Odnowski Mikołaj h. własnego (zm. 1555) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/3, zeszyt 42. — S. 446—447. (пол.)
  • Smirnow J., Smirnowa J. Bazylika metropolitalna … i kaplica Boimów we Lwowie. — Lwów, 2001. — ISBN 83-88417-16-9. (пол.)

ПосиланняРедагувати