Миколай Абрамович

Миколай Абрамович (пол. Mikołaj Abramowicz; д/н — 1651) — державний та військовий діяч, урядник, дипломат Речі Посполитої. Значно поліпшив державну артилерію Великого князівства Литовського. Підписував документи додавав «Абрамович на Ворнянах».

Миколай Абрамович
Мікалай Абрамовіч
Народився 1590-ті
Помер лютий 1651
Вільнюс, Річ Посполита
Підданство Річ Посполита
Національність білорус
Діяльність дипломат
Посада воєвода Троцький, мстиславський каштелян, мстиславський воєвода
Військове звання генерал
Термін 1647—1651 роки
Конфесія кальвінізм
Рід Абрамовичі
Батько Ян Абрамович
Мати Ганна Дорота Волович
У шлюбі з Ева Биліга Курчевичівна
Ельжбета Горностай
Діти 2 сини й 1 донька
Герб

Ястшембець змінений

ЖиттєписРедагувати

Походив з білоруського шляхетського роду Абрамовичів гербу Ястшембець. Єдиний син Яна Абрамовича, смоленського воєводи. Його матір'ю була Ганна Дорота, дочка Григорія Воловича, каштеляна новогрудського. народився десь у 1590-х роках, оскільки на момент смерті батька в 1602 році був ще дитиною. Тому був відданий на виховання до Біржанських Радзивіллів. Є свідчення, що Абрамович вивчав гарматне мистецтво і інженерію в Лейпцизькому університеті.

У першій половині 1620-х років на посаді старшого над гарматою був у війську Криштофа Радзивілла, з яким брав участь у польсько-шведській війні. У 1625 році звитяжив при захопленні передмістя Риги. З початком нової війни зі Швецією в 1626 році відзначився в битві під Гневом, де фактично замінив Януша Тишкевича. У 1626—1627 роках воював проти шведів у Померанії і Пруссії. У той період оженився з удовою князя Олександра Масальського.

Водночас перебував у політичній опозиції до короля Сигізмунда III Вази, який не надавав Миколаю Абрамовичу значних посад через прихильність того кальвінізму й не бажання переходити до католицтва. Ситуація змінилася за нового короля Владислава IV.

У 1631 році подарував литовському збіру кальвіністів двір в Слуцьку під конвікт для учнів гімназії. Під час Смоленської війни з січня 1633 року очолював полк піхоти Криштофа Радзивілла, з 1634 року — старший над гарматою, командир полку в марші на місто Білий. Відзначився в переможних битвах на Жайворонковій горі, в результаті яких було перекрито шлях на Москву і оточена армія московського воєводи Михайла Шеїна. Після капітуляції останнього Микола Абрамович отримав всю його артилерію в кількості 123 гармат, проте, трохи пізніше, змушений був відправити їх до Польщі. 1634 року був одним з комісарів при укладанні Поляновського мирного договору.

У 1636 році отримав стародубське староство. Неодноразово обирався послом на сейми і депутатом Трибуналу Великого князівства Литовського, потім старостою. У 1638 році призначено чашником литовським. 1639 року стає каштеляном Мстиславля.

1640 році оженився на удові Анджея Дорогойовського. В тому ж році Абрамовича було призначено генералом артилерії Великого князівства Литовського. Також йому в обов'язки ставилося керівництво арсеналами, зброярнями, пороховими складами, ливарнями, де виготовлялися гармати, займатися забезпеченням війська порохом і амуніцією, навчанням гармашів.

У 1643 році стає мстиславльським воєводою. 1644 року обирається головою литовського провінційного синоду кальвіністів. У 1645 році призначений комісарам на переговорах з Москвою. За дорученням короля передав Московському цареві Трубчевський волость, незважаючи на намір шляхти Трудчевська боронитися від московитів. За це засуджений Литовським трибуналом до штрафу в 60 тисяч злотих і інфамії. Останню не було реалізовано через дії короля. Зрештою справа була вирішена передачею до Великого князівства Литовського міст Лоєв і Любеч, що перед цим входили до Королівства Польського.

1647 року замість стародубського староства отримав мядельське і курклійське староства. В тому ж році призначено троцьким воєводою. У 1648 році стає комісаром на перемовини зі Швецією. 1650 року брав участь у роботі Сенату Речі Посполитої, де відстоював права протестантів. Помер у 1651 році.

МайноРедагувати

Володів маєтками Варняни, Дубники і Язов у Віленському повіті; Свірани, Сураж. Лебедєве і Кобильнік в Ошмянському повіті, Мглін і Дрок в Стародубському повіті, Холмеч в Речицьке повіті, маєтки в Київському воєводстві.

РодинаРедагувати

1.Дружина — Єва Курчевичівна.

Діти:

  • Самійло Андрій (1617—1663), стародубський староста. Перейшов до католицтва. Нащадків не мав.
  • Станіслав (помер дитиною)
  • Катерина (д/н—1654), дружина Матеуша Фрацкевич-Радзимінського, писаря великого литовського

2. Дружина — Єлизавета, дочка Самійло Горностая, підкоморія київського.

Дітей не було.

ДжерелаРедагувати

  • Antanas Tyla Унівэрсальная летувіская энцыкляпэдыя = Visuotinė lietuvių enciklopedija. — Вільня: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2001. — Т. 1:A–Ar. — С. 40. — 799 с. — (Унівэрсальная летувіская энцыкляпэдыя з 23-х тамоў). — ISBN 5-420-01486-6
  • Пазднякоў В. Абрамовічы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.1: Абаленскі — Кадэнцыя / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2005. — 688 с.: іл. С. 198. ISBN 985-11-0315-2 ISBN 985-11-0314-4 (т. 1)