Відкрити головне меню

Севери́н Моде́стович Мете́лля (20 або 28 вересня 1863, с. Новий Яричів, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область — 12 жовтня 1936, Новий Люблинець, нині село, гміна Чесанів, Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство) — український священик (УГКЦ), громадський діяч, посол до Австрійського парламенту, Галицького Сейму, делеґат Української Національної Ради ЗУНР.

Метелля Северин Модестович
Metell'ia Severyn.jpg
Народився 20 або 28 вересня 1863
с. Новий Яричів, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна
Помер 12 жовтня 1936(1936-10-12)
Новий Люблинець, нині Любачівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Громадянство
(підданство)
ЗУНР ЗУНР ZUNR coa.svgАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
Діяльність політик
Посада посол до Галицького сейму[d]

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 20 вересня[1] (за іншими даними — 28 вересня[2]) 1863 року в с. Новий Яричів, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна. Батько — о. Модест Метелля (1835—1907), греко-католицький священик, був парохом села Цеперів. Дід — о. Йосиф Метелля (1809—1871), парох Куликова. Прадід — Симеон Метелля, наприкінці XVIII ст. переїхав проживати до Яворова з Варшави.[1] Дядько — Йосип — служив у церквах Яворова та Куликова.

В Яричеві закінчив початкову школу. 1875/76 навчального року вчився у Львівській академічній гімназії,[3] 1883-го закінчив гімназію. Поступив до Львівської духовної семінарії, 1887 року закінчив Перемишльську духовну семінарію, там висвячений на священика.

Працював адміністратором у селах Синява Сяноцького повіту, Острів біля Перемишля, з 1890 року — в парохії Любачева, 1893 — парох у Краковці, 1898 — почесний крилошанин[2], парох Люблинця Нового і Старого.

Його ініціативою в 1908 році завершується будівництво церкви Преображення Господнього в Новому Люблинці — до Другої світової війни було близько 2500 прихожан.

З його ініціативи заснована Чесанівська філія товариства «Просвіта» — був її керівником протягом протягом 1907—1935 років.

У 1911—1912 роках був послом до Австрійського сейму. 1913—1914 років посол Галицького Сейму (округ Любачів — Чесанів, IV курія, входив до «Українського соймового клубу»[4]). Під час І-ї світової війнибув інтернований в концтаборі Талєргоф.[2]

Також був віце-маршалком повітової ради, членом повітової шкільної ради, шкільним інспектором.

Заснував та керував позичковою касою в Люблинці, яка мала обороти, рівні половині грошообігу цілого повіту.

18—19 жовтня 1918 року був обраний до складу Української Народної Ради ЗУНР як сеймовий посол. В часі постання ЗУНР отець Северин Метелля — разом з Юрієм Черкавським — парохом Дахнова, Олександром Коритком — парохом Щуткова, Василем Клосом та командиром Григорієм Ґонтарським постали в помочі борні УГА.

1927 року за його наполяганнями будується нова церква Преображення Господнього в Старому Люблинці — там було до 1500 прихожан. В школі Люблинця викладав релігію, історію, культуру та літературу.

Був радником (парохом-консультором[2]) єпископської констисторії у Перемишлі, багато років — декан Чесанівський (або любачівський[2]) входив до складу Львівського апостольського братства св. Павла.

Похований у родинному гробівці на цвинтарі Нового Люблинця поруч з дружиною.

Сім'яРедагувати

Дружина — Юлія Бачинська, донька о. Еміліяна Бачинського, пароха с. Макова Добромильського деканату, та його дружини Павлини Комарницької (ректор Львівського університету Йосиф Комарницький був її братом). Діти:

  • Осип[5]
  • Степан[5]
  • Олімпія — дружина Олександера Левицького (?—1918), брата Костя Левицького,[6] потім — вчителя Родіона Дуркота; вчителювала в Старому Люблинці.[7]
  • Ірина — дружина о. Мирона Колтунюка (1885—1943), замордованого членами «Батальйонів хлопських».[8]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Кущак Д. Історія села Люблинець Новий — С. 22.
  2. а б в г д Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 159.
  3. Павлишин Олег. Освітній рівень // Соціально-політичний портрет УКРАЇНСЬКОГО проводу ГАЛИЧИНИ та БУКОВИНИ в революції 1918—1919 років Архівовано 18 June 2007[Дата не збігається] у Wayback Machine..
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 105, 114—115.
  5. а б Кущак Д. Історія села Люблинець Новий — С. 62.
  6. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий — С. 36.
  7. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий — С. 55.
  8. Там само. — С. 116.

ДжерелоРедагувати

  • Кущак Д. Історія села Люблинець Новий. — Львів : Свічадо, 2010. — 560 с. — ISBN 978-966-395-408-0.
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).

ПосиланняРедагувати