Мельничук Богдан Іванович (письменник та перекладач)
| Богдан Мельничук | ||||
|---|---|---|---|---|
| Богдан Іванович Мельничук | ||||
 Богдан Мельничук (зліва) вітає письменника Михайловського В.І. | ||||
| Народився |
19 лютого 1937 (87 років) с. Олешків, Снятинського району, Івано-Франківської області | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, перекладач, педагог | |||
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1955 — до сьогодні | |||
| Жанр | поезія, проза, нарис, публіцистика | |||
| Magnum opus | Випробування істиною: Проблема історичної та художньої правди в українській історико-біографічній літературі (від початків до сьогодення).-К.: ВЦ «Академія», 1996 | |||
| Нагороди |
| |||
| Премії |
Літературна премія імені Дмитра Загула ; | |||
|
| ||||
Богда́н Іва́нович Мельничу́к (творче ім'я: Богдан Мельничук) (19 лютого 1937, Олешків, Снятинського району, Івано-Франківської області) — український вчений-філолог, поет, публіцист, журналіст, педагог, перекладач. Заслужений працівник освіти України.
Життєпис ред.
Народився у селянській родині. Батько його загинув на фронті у січні 1945 року.
Після закінчення Заболотівської середньої школи навчався на філологічному факультеті Чернівецького університету. Згодом працював учителем, журналістом обласної газети «Радянська Буковина», закінчив аспірантуру при кафедрі української літератури Чернівецького університету, захистив кандидатську та докторську дисертації.
Нині — професор кафедри української літератури Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
Як поет Б. Мельничук сформувався під час навчання в університеті. Будучи студентом, він видав збірку віршів під назвою «Розквітай, мій краю!» (1959), котра, за одностайним визнанням критики, стала певним набутком тодішнього літературного процесу.
Перша збірка Б. Мельничука чітко увиразнила домінанти його творчої манери- високу громадянськість і тонкий ліризм. Загалом поезія Б. Мельничука відзначається ідейно-тематичним багатством та жанровою різноманітністю. Свої твори поет адресує і наймолодшим читачам; охоче звертається до жанру усмішки, літературної пародії та епіграми («Пегасові копита» (2001)).
Окремі його твори перекладено російською, румунською, польською, італійською та їдиш мовами.
Про свої враження від поїздки до Канади Б. Мельничук розповів у художньо-публіцистичній книзі «Канадські зустрічі» (1988).
Як літературознавець Б. Мельничук є автором першого в Україні монографічного дослідження теорії та історії драматичної поеми («Драматична поема як жанр», 1981), книги «Випробування істиною: Проблема історичної та художньої правди в українській історико-біографічній літературі (від початків до сьогодення)» (1996) та багато інших праць.
Творчі набутки ред.
Окремі видання:
- Розквітай, мій краю! (Поезії). -Чернівці, 1959;
- Журавлиний міст: Поезії. -Ужгород: Карпати, 1981.
- Драматична поема як жанр: Літературпо-критичний нарис-К.: Дніпро, 1981
- Канадські зустрічі: Художньо-публіцистичні оповіді.-К.:Рад. письменник, 1988.
- Олешківський меридіан: Поезії. -Ужгород: Карпати, 1989;
- Випробування істиною: Проблема історичної та художньої правди в українській історико-біографічній літературі (від початків до сьогодення).-К.: ВЦ «Академія», 1996.
- Пегасові копита: Миттєвості літературного буття в епіграмах, пародіях, шаржах, із поза літературним антрактом у тому ж дусі, передмовою та післямовою. -Чернівці: Місто, 2001
Публікації в колективних збірках:
- «Людина до сонця іде!» (1961);
- «Два життя» (1969);
- «Від Дністра до Черемошу» (1969);
- «Живи. Україно!» (1971);
- «Живий у пам'яті народній» (1975);
- "Планета МОЛОДОСТІ — цілина (1979).
В журналах (в різні роки):
- «Вітчизна»;
- «Жовтень»;
- «Ранок»;
- «Совєтіш Геймланд» та ін.
- альманасі «Радянська Буковина» (1960),
Нагороди ред.
- Заслужений працівник освіти України (6 листопада 2009) — за значний особистий внесок у розвиток української писемності та мови, вагомі досягнення у професійній діяльності[1]
- Літературна премія імені Дмитра Загула (1994);
- Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича (1998);
- Премія імені Юрія Федьковича (2000);
- Медаль «Поезія — за мир. 1995»;
- Медаль «Поезія — за мир. 2002»;
- Спеціальні дипломи літературно-мистецького журналу «Artecultura» (Мілан);
- Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016);[2]
- Літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської (2016).[3]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України № 910/2009 від 6 листопада 2009 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня української писемності та мови». Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 15 червня 2014.
- ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
- ↑ У Чернівцях вручили літературно-мистецькі премії імені Ольги Кобилянської. Погляд. 07.12.2016. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 31.07.2017.
Джерела ред.
- Мельничук Богдан Іванович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: Словник-довідник. — Чернівці: «Букрек», 2005.- С. 175—176.
- Добрянський А. Недремна думка і перо невтомне // Буковина.- 1997.- 19 лютого.
- Гусар Ю. Щедро рясніють творчі задуми: [19 лютого — 75 років від дня народження науковця, письменника Богдана Івановича Мельничука] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012.- 17 лютого (№ 7). — С. 4.
- Меленчук Ольга. Літературно-критична діяльність Богдана Мельничука на сторінках газети «Буковина» (1991—2011) // Буковинський журнал. — 2012. - № 4. — С. 175—184.
Посилання ред.
- Мельничук Богдан Іванович // ЕСУ
- Мельничук Богдан Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 147-148.