Відкрити головне меню

НазваРедагувати

Топонім походить від особової назви Олешко + суфікс -ів (утворений за аналогією до містоназви Київ). Якщо Київ – місто Кия, то Олешків – власність якогось Олешка, про що прозоро говорить нам присвійний суфікс “ів”.

Географічні даніРедагувати

Олешків (Oleshkiv) – село на р. Прут, пд.-сх. Заболотова.

Площа населеного пункту – 279,70га.

Населення – 596 осіб.

Віддаль до Снятина – 13 км, до Івано-Франківська – 86 км.

ІсторіяРедагувати

Зафіксовано ряд археологічних пам’яток. Поселення й городище Олешків I (ур. Замчище, східна околиця села) багатошарові: трипільська культура, голіградська культура фракійського гальштату, раннє залізо, культура карпатських курганів, Київська Русь. Поселення Олешків II (ур. Підзамче, східна частина села) давньоруського часу. Поселення Олешків III – пам’ятка трипільської культури. Курганний могильник Олешків IV приналежний культурі карпатських курганів.

У давньоруський час Олешків був значним і чи не найбільшим на Попрутті містом-фортецею. Знищений монголо-татарами у середині XIII ст., Олешків відродився як село у першій половині XV століття.

Відоме з 1469 року.

Згадується 29 липня 1473 року в книгах галицького суду [1].

У 1937–1938 рр. сільська громада під керівництвом війта Юрія Мандяка розпочала будівництво двоповерхового шкільного приміщення, яке було викінчене після війни.

СьогоденняРедагувати

Нині в селі налічується 221 господарський двір.

На території сільської ради знаходиться приватне виробниче орендне підприємство “Незалежність”.

Нині у населеному пункті діє загальноосвітня школа I–II ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, крамниця.

В селі знаходяться: церква Архистратига Михаїла (1863 р.) належить до УПЦ КП, настоятель ієрей Роман Гуменяк[2].

Пам’ятник загиблим у Другій світовій війні односельчанам (1967 р.), могила січовим стрільцям.

20 вересня 2015 року в Олешкові відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку[3].

ПриміткиРедагувати