Матюшенко-Гоженко Марія Григорівна
Матюшенко-Гоженко Марія Григорівна (уроджена Гоженко; нар. 1886, Київ — пом. після 1920) — українська громадсько-політична діячка, одна із засновниць першої української жіночої громадської організації — «Жіноча громада»[1]. Українська делегатка Другого інтернаціоналу, активний член РУП.[2].
| Матюшенко-Гоженко Марія Григорівна | |
|---|---|
| Народилася |
1886 Київ, Російська імперія |
| Померла | не раніше 1920 |
| Діяльність | громадсько-політична діячка |
| Партія | Революційна українська партія |
| У шлюбі з | Матюшенко Борис Павлович |
Життєпис ред.
Матюшенко-Гоженко Марія Григорівна народилась у 1886 році.
У 1900 році у Тернополі Марія Матюшенко-Гоженко разом з Марією Чикаленко, Марією Кістяківська-Тимченко, Марією Степаненко, Людмилою Старицькою-Черняхівською, Ісидорою Косач, Одаркою Романовою, Марією Грінченко, а також сестрами Катрею, Галиною і Мар'яною Лисенками стала засновницею першої української жіночої громадської організації — «Жіноча громада».[1][3]
Окрім української «Жіночої громади», яка не ставила собі ніяких політичних завдань, у Києві була «Вільна громада» — філія РУПу, одним із організаторів якої був син Володимира Антоновича Дмитро, а однією з активних учасників — Марія Гоженко. «Вільна громада» РУПу хотіла внести трохи революційного духу до «Жіночої громади» й пожвавити її роботу.[4]
Одружилася згодом із лікарем і громадсько-політичним діячем Борисом Матюшенком, як і вона — членом РУП.[5] У Києві Марія Гоженко входила до Революційної Української Партії і неодноразово брала участь у конґресах Другого Інтернаціоналу[6].
У 1915 році Матюшенко-Гоженко була посередницею між українофільською організацією під вигідною назвою «Товариство допомоги населенню Півдня Росії» та урядовцями київського земства, які через неї надавали організації дуже велику допомогу.[7]
З 1920 року Марія Григорівна Матюшенко-Гоженко перебувала на еміграції у Празі. Подальша доля невідома.
Примітки ред.
- ↑ а б Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884—1939 — К.: Либідь, 1995 — с. 71.
- ↑ Олександр Шульгин в українському державотворенні та міжнародній політиці / Збірник наукових праць та документів: Наукове видання / упоряд. В. Піскун. — К.: ІУАД ім. М. С. Грушевського НАН України, 2016. — с. 164 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
- ↑ Марія Варфоломіївна Лівицька (З приводу 80-ліття з дня народження) // Наше життя. — Філадельфія, 1959. — Ч. 6 — с. 3 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
- ↑ Павловський В. Історія і сучасність. Перше українське жіноче об'єднання в Києві (1901—1905) // Сучасність, 1987. — Ч. 5 (313). — сс. 59-60 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
- ↑ Павловський В. Перше українське жіноче об'єднання в Києві // Наше життя. — Філадельфія, 1998. — № 6 — с. 12 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
- ↑ Політична рівність жінок і чоловіків — якою вона постала в українській політичній традиції ХХ ст.? [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]; Радіо Свобода, 8 березня 2005.
- ↑ Смоляр Л. О. Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Наддніпрянської України II пол. XIX — поч. XX ст. — Одеса: Астропринт, 1998. — с. 200. [Архівовано 12 травня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1955. — Т. 1. — С. 389—396. [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про українську політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |