Матюшенко Борис Павлович
Бори́с Па́влович Матюшенко (2 листопада 1883, Санкт-Петербург — 25 березня 1944, Прага) — український громадський, політичний і державний діяч. Доктор медицини — 1912, професор, лікар-гігієніст.
| Матюшенко Борис Павлович | |
 | |
| Народження: |
2 листопада 1883 Санкт-Петербург |
|---|---|
| Смерть: |
25 березня 1944 (60 років)  Прага |
| Освіта: |
КНУ імені Тараса Шевченка |
| Партія: |
Революційна українська партія |
| Шлюб: |
Матюшенко-Гоженко Марія Григорівна |
Життєпис
ред.Народився в сім'ї офіцера російської армії. Закінчив гімназію і медичний факультет Київського університету (1909), працював військовим лікарем, асистентом у клініках при Київському університеті, Жіночому медичному інституті.
З 1903 — активний діяч РУП, з грудня 1905 — член УСДРП, належав до проводу київського комітету, за що його заарештовували і висилали з Києва.
Перша світова та українська революція
ред.Як військовий лікар 1914 мобілізований до діючої армії. До літа 1917 служив у військових частинах і госпіталях Південно-Західного фронту.
З серпня 1917 за дорученням Української Центральної Ради почав роботу з організації служби охорони здоров'я в Україні, очолював медично-санітарну управу при генеральному секретаріаті внутрішніх справ.
Член Малої ради від УСДРП. За періоду Української Держави — завідувач департаменту здоров'я міністерства здоров'я та опікування, у листопаді 1918 — лютому 1919 — міністр здоров'я та опікування Української Народної Республіки.
Дипломатична діяльність та еміграція
ред.Входив до складу української делегації на Паризькій мирній конференції 1919—20. У 1919 — квітні 1920 — голова дипломатичної місії УНР у Бельгії.
У 1920—1921 очолював Закордонне бюро Українського Червоного Хреста. З грудня 1921 викладав в Українському вільному університеті у Празі.
В еміграції Закордонна делегація УСДРП, до якої належав Мазуренко, мала центр у Празі й належала до Соціалістичного Інтернаціоналу.
Один з фундаторів Української господарської академії в Подебрадах (Чехословаччина), професор, доктор медицини Карлового університету у Празі, керівник двох кафедр Євгеністичного інституту ЧСР. 1922 став засновником, у 1923—1935 очолював Спілку українських лікарів ЧСР, в 1923—25 редагував і видавав її друкований орган — «Український Медичний Вісник», співредактор «Латинсько-українського медичного словника» доктора Мартирія Галина. Дійсний член НТШ з 1931 року.
Помер у Празі.
Сім'я
ред.Дружина Матюшенко-Гоженко Марія Григорівна — українська громадсько-політична діячка.
Вшанування пам'яті
ред.Примітки
ред.- ↑ Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 181/3188 «Про найменування нових вулиць у Голосіївському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 28 жовтня 2019.]
Джерела та література
ред.- Пундій П. Українські лікарі. Кн. 1. Естафета поколінь національного відродження: біобіліогр. довідник / П. Пундій. — Львів ; Чикаго, 1994. — с. 143
- Осташко Т. С. Матюшенко Борис Павлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 557. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- В. І. Головченко. Матюшенко Борис Павлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Матюшенко [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.]