Вікіпедія

Марія Буйно-Арктова

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Марія Ядвіга Буйно-Арктова, літературні псевдоніми Jagmin, Ciocia Mania, J. Brzostek (16 липня 1877 р. у Бжезінах біля Лодзі — 13 червня 1952 р. у Добжанові біля Седльца, похована на парафіяльному цвинтарі в Желішеві Підосцельному) — польська письменниця творів для дітей та юнацтва, редакторка дитячих журналів.

Марія Буйно-Арктова
Народилася16 липня 1877(1877-07-16)[1]
Бжезіни, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Померла13 червня 1952(1952-06-13)[1] (74 роки)
Добжанув, Ґміна Скужець, Седлецький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща
ПохованняЖелішев-Подкосьцельни
Країна Республіка Польща
Діяльністьписьменниця
Знання мовпольська[2]
У шлюбі зZygmunt Arctd
ДітиMichał Arctd і Bohdan Arctd

Біографія

ред.

Марія була донькою Адольфа, збирача податків, і Валерії, уродженої Щуков. У неї було шестеро братів і сестер. До десяти років Марія навчалася вдома під опікою гувернантки[3].

Закінчила Маріїнський інститут у Варшаві, Вищі жіночі літературні курси ім. А. Баранецького в Кракові, іноземні мови вивчала за кордоном. Працювала в редакціях журналів для дітей і підлітків: «Moje Pisemko» (ред. у 1902—1936 рр., співред. з 1902 р., головна редакторка з 1905 р.[3]), «Nasz Świat» (ред. у 1910—1915 рр.), «Rozwój» (1921) та «Małe Pisemko» (1928).

Дебютувала в 1890 р. віршем «При вигляді труни», надрукованим у журналі «Światełko» під псевдонімом Тітка Маня. Її перша книга «Джон Раскін та його погляди» була опублікована в 1901 році. Свої твори публікувала в редагованих нею журналах, хоча зазвичай під псевдонімами.

З серпня 1939 року жила в Добжануві біля Седльці. Вона купила його у 1927 році разом з чоловіком[3]. Після війни комуністична польська влада конфіскувала майно Бжезіна. Також закрили видавництво Michał Arct, співвласником якого вона була і де видавала свої книги та журнал «Moje Pisemko». З 1947 року вона була членом Спілки польських письменників[3]. Після посилення культурної політики в 1949 році вона піддавалася цензуруванню — її заборонили друкувати, а всі її книги вилучили з бібліотек. Лише після 1956 року було дозволено перевидання кількох назв.

Марія написала 67 книг для дітей і підлітків. Серед найвідоміших — Кішка Мама та її пригоди (з автобіографічними елементами) і Сонячне світло У її творчості можна виділити казки, оповідання, моральні романи, фантастичні романи, екранізації польських та іноземних творів. Здійснила 14 перекладів та обробок польських та іноземних літературних текстів (англійською, французькою, чеською)[3].

Буйно-Арктова була найпліднішою письменницею для дітей та юнацтва міжвоєнного періоду. Її романи для дівчат були дуже популярні, напр. Кішку Маму та її пригоди до 1937 року відроджували сім разів. У 1930 році її науково-фантастичний роман Острів мудреців був опублікований у «Tygodnik Przygód i Dobrze» (1929—1930, № 1-40, перевиданий у 1990—1991 роках у видавництві «Альфа»). Серед інших науково-фантастичних творів — «Зелений божевільний» («Мій сценарій» 1933, № 1–53, окреме видання 1936) і «Дитя моря» («Мій сценарій» 1934, № 1–43, 45–52; окреме видання 1937)).

Похована на парафіяльному цвинтарі в Желішеві Подосцельному[3].

Особисте життя

ред.

У 1901 році вона вийшла заміж за видавця Зигмунта Аркта (1871—1935)[3]. Вони мали трьох синів: Міхала молодшого (1904—1944), Збислава (1906—1990) та льотчика та письменника Богдана Аркта (1914—1973)[4]. У 1919 році увійшла до Найвищого комітету Польської конфедерації[5].

Вибрана творчість

ред.
  • 1901: Джон Раскін і його погляди
  • 1902: Мишача норка (під псевд Тітка Маня)
  • 1902: Нарциза Жміховська (Габріела) та її твори
  • 1905: Кішка Мама та її пригоди
  • 1906: На канікулах у Залессі
  • 1908: Ґржеш із Свнока, історична повість з часів Владислава Ягелло (опрацювання за Крашевським)
  • 1919: Казя «Велика»
  • 1920: Сонячне світло
  • 1922: Батьківщина
  • 1922: Лицар Золотого Серця
  • 1923: Колеги
  • 1924: Гірський Дух, Гордий Смерек, Дух Бурі — гірські казки.
  • 1924: Вільчисько (попередня дата 1923)
  • 1925: Перли принцеси Майї
  • 1927: Фіфінка, або Арабська пригода
  • 1927: Вундеркінд
  • 1929: Село щасливих (антид. 1928)
  • 1929: Заклинання Баба
  • 1929—1930: Острів мудрих
  • 1931: Серця і серця
  • 1933: Наша дитина
  • 1934: На канікулах у Залессі
  • 1935: Придворні музиканти
  • 1936: Зелений божевільний (антид. 1935)
  • 1937: Дитина моря (антид. 1936)
  • 1938: Золота нитка (антид. 1936)
  • 1939: Рис
  • 1947: Кошеня у воронячому гнізді (під псевд. Jagmin)

Посилання

ред.
  1. ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. ↑ CONOR.Sl
  3. ↑ а б в г д е ж [1], Violetta Machnicka, "BUYNO-ARCTOWA Maria Jadwiga (1877–1952)" 
  4. ↑ Krzysztof Kubala: Od ASP do PSP… czyli kilka słów o losach Bohdana Arcta, Lotnictwo 6/2014.
  5. ↑ Jarosław Tomasiewicz, Naprawa czy zniszczenie demokracji? Tendencje autorytarne i profaszystowskie w polskiej myśli politycznej 1921—1935, Katowice 2012, s. 57.

Бібліографія

ред.
  • Andrzej Niewiadomski, Antoni Smuszkiewicz, Leksykon polskiej literatury fantastycznonaukowej (Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1990).
  • Współcześni polscy pisarze i badacze literatury: słownik biobibliograficzny / oprac. zespół pod red. Jadwigi Czachowskiej i Alicji Szałagan. T. 1 (Warszawa: Wydaw. Szkolne i Pedagogiczne, 1999).
  • Nowy słownik literatury dla dzieci i młodzieży / red. Krystyna Kuliczkowska, Barbara Tylicka (Warszawa: «Wiedza Powszechna», 1979).
  • Tadeusz Władysław Świątek, Rafał Chwiszczuk «Od Sawy do Kamy, czyli kobiecy ruch społecznikowski», Fundacja Cultus, Warszawa 2011, s. 28
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марія_Буйно-Арктова