Маріо Корсо

італійський футболіст і футбольний тренер

Маріо Корсо (італ. Mario Corso; 25 серпня 1941, Верона — 20 червня 2020) — італійський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Маріо Корсо
Маріо Корсо
Особисті дані
Народження 25 серпня 1941(1941-08-25) (80 років)
  Верона, Італія
Смерть 20 червня 2020(2020-06-20)[1] (78 років)
  Мілан, Італія
Зріст 175 см
Вага 75 кг
Прізвисько Mariolino
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція фланговий півзахисник
Юнацькі клуби
1951-1956 Італія «Аудаче Сан Мікеле»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1956–1957 Італія «Аудаче Сан Мікеле» 15 (2)
1957–1973 Італія «Інтернаціонале» 413 (75)
1973–1975 Італія «Дженоа» 26 (3)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1961–1971 Італія Італія 23 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1978–1982 Італія «Наполі» (дублери)
1982–1983 Італія «Лечче»
1983 Італія «Катандзаро»
1984–1985 Італія «Інтернаціонале» (дублери)
1985–1986 Італія «Інтернаціонале»
1987–1989 Італія «Мантова»
1989–1990 Італія «Барлетта»
1992 Італія «Верона»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Майже всю ігрову кар'єру провів в «Інтернаціонале», був частиною так званого Великого «Інтера» 1960-х років. Грав за національну збірну Італії.

Чотириразовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка чемпіонів УЄФА. Дворазовий володар Міжконтинентального кубка.

Клубна кар'єраРедагувати

 
Корсо у формі «Інтера» на початку 1970-х

Народився 25 серпня 1941 року у Вероні. Вихованець футбольної школи місцевого клубу «Аудаче Сан Мікеле», за основну команду якого 1956 року дебютував у дорослому футболі.

Юного футболіста помітили представники міланського «Інтернаціонале», до складу якого він приєднався 1957 року. За основну команду нового клубу дебютував у липні того ж року у віці 16 років і 322 днів, вийшовши на поле у грі Кубка Італії проти «Комо». Цю гру «Інтер» виграв із рахунком 3:0, а Корсо став автором другого гола своєї команди, ставши таким чином наймолодшим автором забитого гола в історії «нерадзуррі». 23 листопада того ж 1957 року дебютував в іграх Серії A, після чого почав отримувати дедалі більше ігрового часу і в сезоні 1959/60 вже став стабільним гравцем основного складу міланського гранда.

1960 року на тренерський місток «Інтера» прийшов Еленіо Еррера, який почав побудову команди, якій судилося увійти в історію як Великий «Інтер» (італ. La Grande Inter). У тактичних побудовах тренера Корсо відводилося місце на лівому фланзі півзахисту, де він проривався до лицьової лінії, звідки здійснював навіси або простріли, які нерідко ставали гольовими передачами. Іноді міг переходити на правий фланг, звідки на підступах до воріт суперника зміщувався у центральну зону і наносив удар по воротах зі своєї сильної лівої ноги.

Протягом 1960-х років «Інтер» із Корсо у складі чотири рази виходив переможцем у чемпіонаті Італії, двічі поспіль, у розіграшах 1963/64 і 1964/65 років ставав володарем Кубка чемпіонів УЄФА, у ті ж роки вигравав й Міжконтинентальний кубок. З 1967 року, коли команду залишив Армандо Піккі, Корсо був її капітаном. Загалом за «Інтернаціонале» протягом шістнадцяти сезонів відіграв у більш ніж 500 офіційних матчах, включаючи 414 ігор Серії A, назавжди закріпивши за собою місце в історії міланського клубу.

Завершував ігрову кар'єру у «Дженоа», якій у сезоні 1973/74 не зміг допомогти залишитися у Серії A. Наступного сезону провів декілька ігор у Серії B, після чого 33-річний на той час гравець вирішив завершити виступи на футбольному полі.

Виступи за збірнуРедагувати

Навесні 1961 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Згодом брав участь у матчах відбору на ЧС-1962, проте до заявки на фінальну частину мундіалю не потрапив через конфлікт із наставником італійської команди Едмондо Фаббрі. Однак з 1963 року тренер знову почав викликати Корсо до лав збірної, з 1967 року він отримував виклики вже від нового очільника тренерського штабу національної команди Ферруччо Валькареджі.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 23 матчі, забивши 4 голи. При цьому жодного разу не був включений до заявки італійців на великі міжнародні турніри, учасниками яких вони були протягом 1960-х років, включаючи переможний домашній Євро-1968.

Кар'єра тренераРедагувати

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1978 року, очоливши команду дублерів «Наполі», яку за результатами першого ж сезону роботи привів до першої у її історії перемоги в молодіжному чемпіонаті Італії.

1982 року став головним тренером команди «Лечче» із Серії B. На початку сезону 1983/84 був призначений головним тренером іншої друголігової команди, «Катандзаро», з якої був звільнений через незадовільні результати вже після дев'яти стартових турів першості.

1984 року повернувся до «Інтернаціонале», у структурі якого очолив команду дублерів, а в листопаді 1985 року, після одинадцяти турів сезону 1985/86, змінив Іларіо Кастаньєра на посаді головного тренера основної команди клубу. Під його керівництвом «нерадзуррі» завершили сезон на шостому місці у чемпіонаті. Результат не задовільнив керівництво клубу і вже у міжсезоння Корсо поступився посадою Джованні Трапаттоні.

Протягом 2 років, починаючи з 1987, був головним тренером команди «Мантова», яку за результатами першого сезону роботи привів до перемоги у Серії C2, четвертому італійському дивізіоні. Згодом працював з нижчоліговою «Барлеттою», а останнім місцем тренерської робти Корсо стала «Верона», команду якої він очолював протягом частини 1992 року у тандемі з Нільсом Лідгольмом.

Потому повернувся до «Інтера», де працював на адміністративних посадах.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1957–58   «Інтернаціонале» A 0 0 КІ 1 1 - - - - - - 1 1
1958–59 A 18 4 КІ 4 1 КЯ 1 0 - - - 23 5
1959–60 A 31 7 КІ 1 3 - - - - - - 32 10
1960–61 A 31 10 КІ 3 1 КЯ 5 3 - - - 39 14
1961–62 A 30 9 - - - КЯ 2 0 - - - 32 9
1962–63 A 30 8 КІ 1 0 - - - - - - 31 8
1963–64 A 28+1[2] 6+0 - - - КЧ 5 2 - - - 34 8
1964–65 A 30 8 КІ 2 0 КЧ 5 1 МКК 3 2 40 11
1965–66 A 30 3 - - - КЧ 4 1 МКК 2 0 36 4
1966–67 A 32 4 - - - КЧ 9 1 - - - 41 5
1967–68 A 24 2 КІ 7 1 - - - - - - 31 3
1968–69 A 27 4 - - - - - - - - - 27 4
1969–70 A 23 2 КІ 5 1 КЯ 8 0 - - - 36 3
1970–71 A 29 3 КІ 1 0 КЯ 2 0 АІК+МАП 3+4 0 39 3
1971–72 A 29 2 КІ 9 1 КЧ 2 0 - - - 40 3
1972–73 A 21 3 КІ 6 0 - - - - - - 27 3
Усього за «Інтер» 413+1 75+0 40 9 48 10 7 0 509 94
1973–74   «Дженоа» A 23 3 - - - - - - - - - 23 3
1974–75 B 3 0 - - - - - - - - - 3 0
Усього за «Дженоа» 26 3 - - - - - - 26 3
Усього за кар'єру 439+1 78+0 40 9 42 10 7 0 535 97

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24-5-1961 Рим Італія   2 – 3   Англія товариський матч -
15-6-1961 Флоренція Італія   4 – 1   Аргентина товариський матч -   46'
15-10-1961 Тель-Авів Ізраїль   2 – 4   Італія Відбір до ЧС 1962 2
4-11-1961 Турин Італія   6 – 0   Ізраїль Відбір до ЧС 1962 1
27-3-1963 Стамбул Туреччина   0 – 1   Італія Відбір до ЧЄ 1964 -
12-5-1963 Мілан Італія   3 – 0   Бразилія товариський матч -   57'
9-6-1963 Відень Австрія   0 – 1   Італія товариський матч -   46'
13-10-1963 Москва СРСР   2 – 0   Італія Відбір до ЧЄ 1964 -
14-12-1963 Турин Італія   1 – 0   Австрія товариський матч -
10-5-1964 Лозанна Швейцарія   1 – 3   Італія товариський матч 1
4-11-1964 Генуя Італія   6 – 1   Фінляндія Відбір до ЧС 1966 -
13-3-1965 Гамбург ФРН   1 – 1   Італія товариський матч -   46'
18-4-1965 Варшава Польща   0 – 0   Італія Відбір до ЧС 1966 -
16-6-1965 Мальме Швеція   2 – 2   Італія товариський матч -   75'
19-3-1966 Париж Франція   0 – 0   Італія товариський матч -
18-6-1966 Мілан Італія   1 – 0   Австрія товариський матч -
1-11-1966 Мілан Італія   1 – 0   СРСР товариський матч -
26-11-1966 Неаполь Італія   3 – 1   Румунія Відбір до ЧЄ 1968 -
22-3-1967 Нікосія Кіпр   0 – 2   Італія Відбір до ЧЄ 1968 -
27-3-1967 Рим Італія   1 – 1   Португалія товариський матч -
10-5-1971 Дублін Ірландія   1 – 2   Італія Відбір до ЧЄ 1972 -
25-9-1971 Генуя Італія   2 – 0   Мексика товариський матч -   46'
9-10-1971 Мілан Італія   3 – 0   Швеція Відбір до ЧЄ 1972 -   81'
Усього Матчів 23 Голів 4

Титули і досягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

«Інтернаціонале»: 1962–1963, 1964–1965, 1965–1966, 1970–1971
«Інтернаціонале»: 1963–1964, 1964–1965
«Інтернаціонале»: 1964, 1965

ПриміткиРедагувати

  1. È morto Mario Corso, il fenomenale mancino della Grande Inter
  2. Матч за чемпіонський титул.

ПосиланняРедагувати