Маріо Барді
Маріо Барді (італ. Mario Bardi; 1922, Палермо, Італія — 1988, Мілан, Італія) — італійський художник, представник течії неореалізму. Народився на острові Сицилія. Працював переважно у техніці пейзажу[2].
| Маріо Барді | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
січень 1922 Палермо, Королівство Італія | |||
| Смерть | 7 вересня 1998[1] (76 років) | |||
| Мілан, Італія | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | |||
| Навчання | Accademia di Belle Arti di Palermod | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | existential realismd, реалізм і Neo-figuratived | |||
| Роки творчості | 1951[1] — 1998[1]–1998[1] | |||
| Вчитель | Pippo Rizzod і Michele Dixitdominod | |||
| Роботи в колекції | Museo civico di Castelbuonod, Gallarate Art Museumd, Galleria del Premio Suzzarad і Музей Новеченто (Мілан) | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
У 1947 році, після полишення навчання на інженера, вступив до Академії витончених мистецтв Палермо, де здобув вищу освіту в 1951 році[3].
У тому ж році переїхав на північ Італії до міста Аоста у регіоні Валле-д'Аоста. У 1954 році переїхав працювати у Турин[4], на початку 1960-х працював у Мілані, де познайомився зі стилем неореалізму. Маріо Барді отримав багато премій та нагород, зокрема Premio Suzzara у 1963 році й Premio Tettamanti у 1964 й 1966 рр. Помер у Мілані від серцевого нападу 7 вересня 1998 року[5].
Сицилійський письменник Леонардо Шаша, відзначаючи тісний зв'язок художника з рідним островом, писав про нього: «На картинах Барді немає нічого, чого б не можна було пояснити Сицилією»[6].
Музеї ред.
- Міська галерея Модерну е Contemporanea (Santhia), Італія
- Музей Багерія
- Bondarte, Музей сучасного зовнішньої меццана-мортільєнго (BI)
Стиль ред.
Вони писали йому багато художніх критиків, в тому числі: Vittorio Fagone (1965), Renata Usiglio (1965), Леонардо Шаша (1967), Mario De Micheli (1968), Raffaele De Grada (1984), Alfonso Gatto (1974), Ennio Cavallo (1990), Giorgio Seveso (1998), Luigi Bonifacio, Leonardo Borgese, Rossana Bossaglia, Dino Buzzati, Antonio Carbè, Matteo Collura, Nicoletta Colombo, Mario De Micheli, Vittorio Fagone, Maria Luisa Florio, Alvarez Gonzalo Garcia, Aldo Gerbino, Mario Lepore, Alberto Machiavello, Renzo Margonari, Giorgio Mascherpa, Aurelio Natali, Franco Passoni, Mario Portalupi, Gianni Prè, Franco Presicci, Edoardo Rebulla, Giuseppe Servello, Gino Traversi, Carlo A. Galimberti[7], Dino Villani, Alfonso Gatto, Giorgio Seveso, Giuseppe Quatriglio, Dino Villani, Vincenzo Consolo.
Виставки ред.
Маріо Барді Він брав участь у виставках в декількох європейських країнах протягом більш як півстоліття.
- 1952 Аоста — Salone Ducale del Municipio.
- 1953 Аоста — Sede del Club Alpino Italiano.
- 1960 Galleria Віа Монтенаполеоне, Мілан.
- 1961 Мілан — Galleria del Tornese.
- 1964 Бусто-Арсіціо — Galleria S.Maria di Piazza; Мілан — Galleria 32.
- 1965 Алессандрия — Galleria S.Giorgio; Турин — Galleria San Diego; Палермо — Libreria Flaccovio.
- 1967 Мілан — Galleria 32.
- 1968 Палермо — Galleria La Robinia.
- 1969 Мілан — Galleria L'Agrifoglio.
- 1970 Рим — Galleria Russo; Верона — Galleria Ghelfi; Палермо — Galleria Le Robinia.
- 1971 Мессина — Galleria 70.
- 1972 Мілан — Galleria Carini.
- 1973 Палермо — Galleria La Robinia.
- 1974 и 1975 Мілан — Galleria Boccioni и Galleria La Nuova Sfera; Катанія — New Gallery.
- 1977 Бріндізі — Galleria Il Falanto.
- 1978 Палермо — Sala Esposizioni Comune Женева, Швейцарія — Galerie Delal.
- 1979 Неаполь — Galleria L'apogeo.
- 1980 Рим — Galleria L'Indicatore.
- 1982 Палермо — Galleria La Robinia.
- 1984 Мілан — Spazio d'Arte Aleph e Galleria Carini; Galleria Arte in Cornice.
- 1988 Мілан — Galleria Carini e Salone della Banca Popolare; Потенца — Salone del Seminario Arcivescovile; Брешіа — Galleria «9 Colonne».
- 1991 Мілан — Spazio d'Arte Nuovo Aleph.
- 1993 Albergo dei Poveri (Palermo), Палермо.
- 1995 Мілан — Університет Луїджі Бокконі, Мілан.
- 1996 Мілан — Galleria «Re di Quadri».
- 1997 Гельсінкі, Фінляндія — Spazio d'arte «Zaza Oy»; Ювяскюля, Фінляндія, Nurmi — Galleria del Comune di Ювяскюля;
- Мессина — Galleria d'arte «L'Airone»; Берлін, Німеччина — Galleria «Rathaus Treptow».
- 1998 «Omaggio a Mario Bardi», NuovoAleph, Мілан; «Incontro di Immagini», Galleria Ciovasso, Мілан; «Arte Sacra», Palazzo Marliani-Cicogna, Бусто-Арсіціо.
- 1999 «Le stagioni della luce», Galleria Lazzaro, Мілан.
- 2000 «Sicile, île de beauté», Église Saint-Nicolas de Coutances, Кутанс, Нормандія, Франція.
- 2001 «Mario Bardi, grafiche dal 1947 al 1996», Nuovoaleph, Мілан; «Il Convito della Bellezza, Arte Sacra», Потенца, Salone Pontificio; La pittura in Lombardia nel XX secolo, Castello Sforzesco (Vigevano), Мілан; «Il canto del mare», Мацара-дель-Валло; Mario Bardi, Disegni, Nuovoaleph, Мілан.
- 2002 Museo d'arte delle del ‘900 «G.Bargellini» Pieve di Cento (Болонья); «ll segno, il colore e l'espressione», San Donato Milanese, Мілан.
- 2003 «Omaggio a Mario Bardi», Teatro Rosetum, Мілан; «Omaggio a Mario Bardi», S.A.C.C.— Onlus, Cassina De’ Pecchi, Мілан.
- 2004 «Mario Bardi: Opere su carta», Nuovoaleph, Мілан.
- 2006 «Mario Bardi: Selezione antologica», Famiglia Artistica Milanese, Мілан; Mario Bardi: Mostra antologica 1975/1998, A.M. Ruta, Galleria Sessantuno, Палермо.
- 2007 Estasi di primavera, Comune di Мессина, Palazzo della cultura (Мессина)
Примітки ред.
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ Sveva Alagna (24 червня 2006). L 'Isola di Mario Bardi nella retrospettiva inaugurata alla Galleria 61 La Repubblica
- ↑ Bardi Mario Galleria del Premio Suzzara
- ↑ Raffaele De Grada (8 сентября 1998 года).Он умер Маріо Барді Художник света и цвета гавань 'Сицилии в Мілан [Архівовано 5 грудня 2015 у Wayback Machine.] Corriere della Sera
- ↑ L' Isola di Mario Bardi nella retrospettiva inaugurata alla Galleria 61 La Repubblica, Sveva Alagna (24 июня 2006)
- ↑ [s.n.] (1984). Storia dell'arte in Sicilia [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.], volume 2. Palermo: Edizioni del Sole, pgg 243
- ↑ [1] [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] Bibliografia. Alcune testimonianze critiche. Accesso settembre 2016
Література ред.
- Mario Bardi. Opere, 1960—1990, Palermo, Albergo dei Poveri, 1993
- F. Grasso, Mario Bardi: una evocazione fantastica della realtà siciliana, Palermo, 1998.
- D. Cara, Grafica Contemporanea, Milano 1960.
- L. Budigna, M. Bardi su «Le Arti», Milano 1965, n. 5.
- R. Usiglio, M. Bardi, su «D'Ars Agency», Milano, anno IV, n. 5.
- F. Grasso, Artisti di Sicilia, Palermo, 1968.
- Raffaele De Grada, Mario Bardi, «Vie Nuove», 1969.
- Enciclopedia Seda, Milano 1969.
- N. Vasile, Bardi, «Meridione», a.XV, n.1 e 2.
- L. Budigna, Bardi, «Meridione», a.XV, n.3 e 4.
- F. Grasso, La Sicilia di Mario Bardi, Roma — Caltanissetta 1970.
- Dino Villani, Pittori allo Specchio, Milano 1071.
- M. Monteverdi, Artisti in vetrina, Milano.
- E. Fabiani, Mario Bardi, su «Notizie d'Arte», 1973, Milano.
- A. Gatto, Memoria Barocca, cartella di 5 litografie, Palermo 1974.
- E. Pietraforte, Cardinali, Gattopardi, La Sicilia di Mario Bardi, su «L'Avanti», 2/11/1973.
- N. D'Alessandro, Situazione della Pittura in Sicilia, Palermo 1975.
- Raffaele De Grada, Mario Bardi, Milano 1976.
- R. Ciuni, Presentazione della Personale «La Robinia», Palermo 1976.
- Giorgio Seveso, I miti del potere, 5 incisioni di M. Bardi, Palermo-Milano 1977.
- A. Scotti, Variazioni Barocche di Mario Bardi, «Il Quadrante» n. 12, Roma 1978.
- Giuseppe Quatriglio, Palermo nella memoria, «Giornale di Sicilia», 6 marzo 1982.
- Dino Villani, Artisti Contemporanei nelle Mostre di Milano del 1973/74, Milano 1980.
- F. Grasso, Ottocento e Novecento in Sicilia, in «Storia della Sicilia», vol.X Palermo 1981.
- Dino Villani, Il Premio Suzzara, Milano 1986.
- M. Ganchi, Le devianze barocche, Palermo 1986.
- G. Bonanno, Cercando l'Arte Contemporanea, Palermo 1986.
- I. Mattarella, Arte Contemporanea in SantaMaria Odigitria, Palermo 1986.
- Giuseppe Quatriglio, L'ambiguo barocco di Mario Bardi, «Nuovi Quaderni del Meridione», Palermo, agosto 1987.
- Giuseppe Quatriglio, Mario Bardi, polemica su tela, «Giornale di Sicilia», 1/3/1989.
- V. Consolo, Guida alla città pomposa, testo con tre incisioni di Mario Bardi, Milano 1990.
- Giorgio Seveso, Tra cronaca e memoria, Milano 1998.
- Giovanni Bonanno, Novecento in Sicilia, Palermo 1990.
- N. D'Alessandro, Pittura in Sicilia dal futurismo al post-moderno, Palermo 1991.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Офіційний сайт Барді [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|