Ма́рко Дзо́ппо (італ. Marco Zoppo; 1433, Ченто — 1478, Венеція) — італійський живописець.

Марко Дзоппо
італ. Marco Zoppo
Народження1433[1][2][…]
Ченто, Феррара, Італія
Смерть1478[1][2][…]
 Венеція, Венеційська республіка[5]
Країна Папська держава
 Венеційська республіка
Діяльністьхудожник, ілюстратор рукописів
ТвориChrist as Man of Sorrowsd і Madonna and Child with Angelsd
Роботи в колекціїШтедель, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національні галереї Шотландіїd, Художній музей, Художній музей Волтерс, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Берлінська картинна галерея, Lindenau-Museumd, Contini Bonacossi collectiond, Галерея палацу Чиніd, Civic Museum of Palazzo Moscad, Ашмолеан музей, Королівський замок у Варшаві, Музей Бойманса - ван Бенінгена[6], Courtauld Galleryd і Національна пінакотека Болоньї
Автограф

CMNS: Марко Дзоппо у Вікісховищі

Біографія

ред.

Справжнє ім'я — Марко Руджері (прізвисько «Ло Дзоппо», тобто «кульгавий») художник отримав через свій фізичний дефект.

Народився в Ченто, що розташований посередині між Феррарою і Болоньєю. Перше документальне свідчення про художника датується 1452 роком у зв'язку з реставрацією дерев'яної статуї XIV століття «Мадонна з немовлям» у П'єве-ді-Ченто. В 1454 році навчався у Падуї в майстерні Франческо Скварчоне. Роботи раннього періоду написані в наслідуванні Скварчоне, а також відображають вплив інших падуанських майстрів, в першу чергу Донателло і Андреа Мантеньї (який, до речі, також був одним з учнів Скварчоне).

 
«Св. Ієронім», 1465—1466. Національна пінакотека, Болонья

В 14611462 роках працював у Болоньї і, ймовірно, у Феррарі. Його роботи цього періоду несуть у собі відбиток впливу живописної манери П'єро делла Франческа і Козімо Тура.

Близько 1466 року художник переїхав до Венеції. В роботах венеційського періоду помітний вплив Андреа дель Кастаньйо і Бартоломео Віваріні, а також живописної майстерні родини Белліні. Останні роботи Дзоппо вказують на його обізнаність із роботами Антонелло да Мессіна, який відвідав Венецію у 14741476 роках.

Дзоппо не створив свого індивідуального стилю: його творчість на всіх етапах була наслідувальна, але відрізнялась високою художньою якістю.

У 1471 році Дзоппо набув венеційського громадянства: це місто він не залишав до самої смерті у 1478 році.

Література

ред.
  • Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

Посилання

ред.

Примітки

ред.