Маригодов Костянтин Лукич

Мариго́дов Костянтин Лукич (рос. Мариго́дов Константин Лукич; 1 (13) грудня 1891(18911213), містечко Свинюхи, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія  — 1943?) — російський поет.

Мариго́дов Костянтин Лукич
Народився	1 (13) грудня 1891 Свинюхи, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	1943
Громадянство	Російська імперія,  СРСР
Діяльність	поет, учитель
Alma mater	Історико-філологічний факультет Московського державного університету
Мова творів	російська
Роки активності	1914–1920
Жанр	лірична поезія

Життєпис

Народився 1(13) грудня 1891 в сім'ї волосного писаря. Мати полька католицького віросповідання. Початкову освіту отримав в Луцькій гімназії, пізніше навчався в чоловічій гімназії міста Городні, Чернігівської губернії яку закінчив в 1914 році здавши екзамени екстерном. Навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету (не закінчив). З 1918 року викладав російську мову і літературу в середній школі та педагогічному технікумі Городні. Був директором трудової школи (1921 р.)

16.04.1938 р. арештований за вироком Городнянського РВ НКВС УРСР, стаття 54-10 УК УССР, 54-11 УК УССР але справу було припинено за браком доказів для передачі справи до суду 18.09.1938 р.

24.08.1941 р. добровільно пішов на фронт а в 1943 р. зник безвісти (по іншим даним загинув в таборі для військовополонених поблизу річки Сула Полтавської області).

Творчість

Терновник
Когда в апреле холода,
Известно ль вам, кто их виновник?
В такие дни цветёт всегда
Наш нелюдим – лесной терновник.
И всякий раз, из года в год,
Я бьюсь над странною загадкой:
Зачем лишь в стужу он цветёт,
От всех других цветов украдкой?
Посмотришь – будто белый рой
Передохнуть присел на иглы,
Но тучи вздыбились горой
И средь пути его застигли.
И ждёт он. Ждёт в лугах вода,
В недоуменьи цепенеет,
И небо снег последний сеет,
Когда в апреле холода.

—К. Маригодов

Перші вірші поета опубліковані 1915—1916 рр. в журналі «Млечный путь» під редакцією А. М. Чернишова: «Если бы вы знали, как я рад…», «Выход осени», «Странник» (№ 4(1) за 1915 р., а також № 5 (12), № 7 за 1916 р.).

Вірш «Requiem» написаний в 1914 році, опублікований в 1916 р. в збірнику «Студенчество жертвам войны» та «Осенние звезды» на тему природи та жахів війни.

1917 р. у Москві видав збірник «Проселокъ» присвячений Чернишову і побудований по народному календарному циклу — «Март», «Покос», «Колядки», «Первоцвет». Поезії пронизані радістю буття, ліричне «Я» розчинене в гармонії світобудови. Деякі образи і мотиви стали поетичним відкриттям, як наприклад одомашнена пастернаківська природа: «Зима покончила с побелкой / Двора и сада. До утра / Метели ткут на посиделках…»

Людина-діяч, яка несе руйнацію притаманну цивілізації, протиставлена чистоті дитячого єднання з природою вихором звуків, запахів і озвученням кольору. Джерело словотворчості Маригодова в народному сприйнятті природи і буття, якому надана гарна поетична форма: «чудовень», «вздыхальцы», «певни».

Літературний критик Д. І. Вигодський, рецензент журналу «Летопись», вчителями Маригодова називав М. О. Клюєва та С. О. Єсеніна, відмічаючи сором'язливість та юнацько-нерішучий тон поета.

В 1917—1918 рр. вірші поета включались в представницький збірник «Сполохи» (кн. 11— 12) а в 1920 році в Городні вийшла збірка «Вереск. Перепевы» присвячена К. Гамсуну і навіяна читанням його творів. В 1920 готувалась до видання збірка «Праздник. Стихи».

Родина

• старший брат — Маригодов Володимир Лукич, був директором Городнянської чоловічої гімназії.
• син — Маригодов Володимир Костянтинович (14.06.1930 — 17.06.2018 р.), професор кафедри суднових і промислових електромеханічних систем Севастопольського національного технічного університету.

Пам'ять

вулиця Братів Маригодових в м.Городня Чернігівської області.

Джерела

• М. І. Євсієнко . Маригодов Костянтин Лукич // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=63617 [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.] (дата звернення: 07.04.2021)
• Євсієнко М.I. Словник видатних імен Городнянщини. — Городня, 2002. — С. 35—36.
• Русские писатели. 1800—1917. Биографический словарь. К—М / Главный ред. П. А. Николаев. — М.: Большая российская энциклопедия, 1994. — Т. 3. — С. 516. — ISBN 5-85270-112-2. (рос.)
• Марігодов Володимир Костянтинович (до 80-річчя з дня народження): біобібліогр. покажч. / М-во освіти і науки України, Севастоп. нац. техн. ун-т, Наук. б-ка ; [уклад.: Ржевцева Н. Л., Уткіна О. Г. ; авт.вступ. ст.: Бабуров Е. Ф., Єрмолов П. П. ; ред. Єрмолов П. П.]. — Севастополь: Вебер, 2010. — 99 с. — (СевНТУ: літопис науки; вип. 1). — ISBN 978-966-335-339-5.

Посилання

• Маригодов Костянтин Лукич. Вірші [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• На Чернігівщині назвали вулицю іменами волинян [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Городнянський літопис [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]