Мар'янівка (Дальницька сільська громада)
село Дальницької сільської громади, Одеський район Одеської області
(Перенаправлено з Мар'янівка (Овідіопольський район))
Мар'я́нівка (в минулому — Марієнталь[1]) — село Дальницької сільської громади в Одеському районі Одеської області в Україні. Населення становить 969 осіб.
| село Мар'янівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Громада | Дальницька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100130050016076 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1805 |
| Населення | 969 |
| Площа | 3,569 км² |
| Густота населення | 271,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67831 |
| Телефонний код | +380 4851 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°23′09″ пн. ш. 30°27′35″ сх. д. / 46.38583° пн. ш. 30.45972° сх. д.Координати: 46°23′09″ пн. ш. 30°27′35″ сх. д. / 46.38583° пн. ш. 30.45972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
28 м |
| Водойми | р. Барабой |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67842, Одеська область, Одеський район, с. Дальник, вул. Дружби 126 |
| Карта | |
  Мар'янівка | |
 Мар'янівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
Станом на 1886 у німецькій колонії Марієнталь Грос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 1018 осіб, налічувалось 108 дворових господарств, існували римо-католицька церква та школа[2].
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1085 осіб, з яких 504 чоловіки та 581 жінка.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 970 осіб.[4]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 79,88 % |
| російська | 15,17 % |
| молдовська | 4,02 % |
| білоруська | 0,21 % |
| болгарська | 0,21 % |
| гагаузька | 0,21 % |
| румунська | 0,21 % |
| польська | 0,10 % |
Примітки ред.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 923, 998.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела ред.
- Історичні поховання Півдня України
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 385. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |