Малі Проходи

село Малі Проходи
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Харківський район
Тер. громада	Дергачівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA63120070220027230
Облікова картка	Малі Проходи
Основні дані
Засноване	1716
Населення	401
Площа	1,3 км²
Густота населення	308,46 осіб/км²
Поштовий індекс	62330
Телефонний код	+380 5763
Географічні дані
Географічні координати	50°13′50″ пн. ш. 36°20′25″ сх. д. / 50.23056° пн. ш. 36.34028° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	152 м
Відстань до; районного центру	40 км
Найближча залізнична станція	Слатине
Відстань до; залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	62300, Харківська обл., Харківський район, м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, 79-Б.
Карта
	Малі Проходи
	Малі Проходи
Мапа

Малі́ Прохо́ди — село в Україні, у Дергачівській міській громаді Харківського району Харківської області. Населення становить 401 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Проходівська сільська рада.

Географія

Село Малі Проходи знаходиться в балці Родник, за 3 км від Трав'янського водосховища (річка Харків), до села примикають великі лісові масиви (дуб).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	320	79.80%
українська	80	19.95%
вірменська	1	0.25%
Усього	401	100%

Історія

За даними на 1864 рік у казенному селі Липецької волості Харківського повіту мешкало 958 осіб (485 чоловічої статі та 473 — жіночої), налічувалось 98 дворових господарств, з 1879 року існувала кам’яна православна церква Вознесіння Господнього, архітектора Ф.І. Данилова, побудована прихожанами.^[3]

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1253 осіб (614 чоловічої статі та 639 — жіночої), з яких всі — православної віри^[4].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 2123 осіб^[5].

12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Дергачівської міської громади.^[6]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дергачівського району, село увійшло до складу Харківського району^[7].

Відомі люди

Уродженцем села є Бєлозьоров Іван Павлович (1918—2006) — військово-морський льотчик-винищувач, Герой Радянського Союзу.

Примітки

↑ Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кисиленко В. Ю. Нові дослідження щодо визначення часу заснування слобожанських сіл // Слобожанщина. Погляд у минуле — 2024: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Бук-друк, 2024. — С.44-55.

[ukr-socialdata-mova-2001-2] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[3] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[5] Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

[6] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]